Терористи всіх мастей дуже чітко вловили головну слабкість західної цивілізації - небажання помирати за свої ідеали.

ІДІЛ, як і русня прекрасно розуміють (хоч русня й соромиться це визнати) свою безнадійну технічну відсталість.

Тому воювати будуть найбільш простими, варварськими та жорстокими способами. Такими як в Ніцці. Такими як на Донбасі. Такими, щоб було так страшно й безпорадно, такими, щоб здавалося, що виходу нема, такими, щоб волосся дибки вставало. Такими, щоб бити по найслабшому місцю.

Тому й далі будуть шахід-мобілі вибухати в Сирії, вантажівки чавитимуть дітей у Франції, а громадяни РФ підриватимуть пояси смертника в Стамбулі.

А засоби масової дезінформації ІДІЛ та рфії, використовуючи всі надбання західних медіа, будуть розганяти жахи, смакуючи кожну криваву деталь.

Й вони будуть вигравати доти, допоки всі, хто вважає себе нормальною людиною, не зрозуміють, що треба бути безжальним. В першу чергу, в думках.

Терорист - неважливо, ІДІЛовець це, ДНРівець чи вояк РФії - це не людина. Якщо на вас кинеться скажений собака - ви ж не будете роздумувати над гуманістичними ідеалами?

Ми маємо бути безжальними й холодними. Ти вирішив повоювати за ісламський халіфат/русский мир? Значить, ти оскаженіла потвора, яка заслуговує тільки на знищення. Без розмов, прав, рефлексій.

Й головне - бути готовими вмирати за своє право бути тими, ким ми хочемо бути. Європейцями, українцями - ким завгодно.
Виграти цю війну, не замастивши ручок, не вийде.

Перефразовуючи лівачню, яка довела Європу до нинішнього стану, zero tolerance to terrorism.