Чому ісламісти призначили саме Францію ворогом? У нас це маловідомо завдяки зусиллям онолітєгів та ікспєрдів, точніше – завдяки їхньому безсиллю, але для "франкофонного" світу Франція – військово-політична сила масштабу США для світу, або Росії – для колишнього СРСР, такий собі міжнародний жандарм.

Не менш послідовна та наполеглива й культурна експансія. Хоча той же Альянс Франсез не так помітний, як Ґете-інститут чи British Council, але це не означає, що він менш ефективний: прийдіть на будь-яку французьку культурну подію в Києві, переконаєтеся. А у "франкофонних" країнах – і поготів. До речі, франкофонія – термін, який наполегливо просувають культурно-політичні інститути Франції. Російськомовний та "рускій мір", підозрюю, змавповані з Франції.

Достатньо зайти на сайт Міжнародного французького радіо, щоб переконатися, що головний вектор пропаганди, а в основі – зовнішньої політики Франції, спрямований на Африку. І на північну – арабськомовну, і на решту частин континенту. І саме в Африці інтереси та франкофонна культурна експансія стикаються чолом до чола з інтересами та ідеологічною експансією ісламістів усіх ґатунків.

І, зрештою, французькі війська беруть участь у кількох конфліктах у колишніх колоніях. Принаймні, в двох місцях, Чаді й Малі, до французів мають рахунки ісламісти. Особливо, в Малі. А ще Лівія й Сирія, які не у франкофонній сфері, але віддати їх комусь означає послабити свої стратегічні можливості саме серед франкофонів (Лівія домінує над Чадом та всією центральною Африкою, Сирія – над Ліваном)...

Отже, Франція не може задля захисту своїх інтересів у "французькому світі" не втручатися в ці конфлікти. І зрештою стандартне ісламістське гасло "хрестоносці вбивають мусульман" не так уже важко пиширити на французів і знайти ентузіастів відновлення історичної справедливості.