В літаку МАУ читала якийсь журнал, шо я найшла в кишені кресла. Там в основном про то де купить яхту і як правильно одється на яхту і де її припакувать в Монте Карло в новій бухті оборудоваой для українців спеціально, шоб не оформлювать візи.

Коли дивлюсь - написані якісь странні окремі рандомізовані речення на різноманітні політичні теми і про тещу і жену. Довго втикала, бо не могла понять, шо це за речення такі, Їх нада розгадувать, шоб получився якийсь новий смисл? А може це якась нова інтересна літературна форма абсурда, шо її не відразу збагнеш, шо це було? Це якась шифровка, гра?

Тоді включаю ТБ і бачу енергійних молодих людей, шо голосно проізносять такого типу незрозумілі мені речення. І зверху написано 95 квартал. Так ці речення - вони шутки? всі єб*нулись? Люди стали дебілами? Це юмар? "Жена меня послала в магазін, і я не понял, шо она сказала купіть і купіл всьо". Ви знаєте людей шо їм це смішно? Давайте їх отп*здим? Цільова аудиторія ТБ - це лоботомовані обізяни? Шо проісходе? Чого це показують по ТБ, на це є спрос? Я перестала розуміть український юмар?

Цей юмар - це найдепресивніше і найогидніше явище, шо я побачила в Україні. Воно безнадійне, безумне і хворе. З ним нада шото рішать.

У мене в друзях є дівчинка, шо часто шере юмар. Я її не розфренжую, бо знаю лічно і вона хороша людина. Но я її реально боюсь, бо мені здається, шо поціновувачі юмара - вони нестабільні і соціально небезпечні,