Щодо рішення польського сейму по волинських подіях. Не треба обурюватись і взагалі підключати моральні категорії. Все абсолютно закономірно.

Головний принцип існування всіх абсолютно живих видів - конкуренція. З сильним шукають союзу, слабкого топчуть і вивищуються за його рахунок.

Полякам на рівні їхнього сейму не видно подвигів українського духу, які щодня здійснюються пересічними людьми біля протилежного від них кордону. Вони бачать тільки гранично слабку державу, зі слабкими можновладцями з менталітетом дрібних крамарів. Проти цієї держави Росія вже більше двох років веде війну, винищуючи її генофонд, а влада протягом цього часу навіть не наважилась назвати речі своїми іменами.

Поляки бачать, що під час війни з Росією українська влада має там бізнес. Що з окупованими територіями йде торгівля. Що через це все влада не може, та й не намагається заборонити громадянам України відпочинок в окупованому Росією Криму (що обиватель сам відмовиться туди їхати - навіть не сподівайтеся, такі речі вирішуються через державну заборону. Жалюгідна пародія на Сталіна з очима дохлої риби це розуміє, а наші "нібито майже європейці" - ні).

Поляки бачать, що ресурси, які можуть бути витрачені зовні, щоб допомогти Україні відбитися від агресора, підуть не на фронт, а на чиїсь закордонні рахунки. І т.д., і т.п.

Риторичне питання: чи можуть вони поважати таку державу?

А раз не поважають, чи будуть вони рахуватися з такою державою?

А якщо можна не рахуватися, то можна і "геноцид" оголошувати, і території віджимати, і взагалі робити що завгодно.

Крим у нас віджали саме тоді і саме тому, коли наша держава заслабла. Політика, історія, мораль і чиїсь там настрої тут взагалі ні до чого. Це звичайна міжвидова конкуренція. Тоді її проявили росіяни, зараз поляки. Рецепт лише один - не бути слабкими і не бути "тєрпілами", бо захавають.

Конкретика? Як тільки виникне можливість, поміняти владу (бажано легітимним або зовні легітимним шляхом; головне при цьому - дотримуватися законності, якщо необхідні закони виявляться відсутніми, їх можна прийняти), ввести воєнний стан, дотиснути агресора на сході... У процесі виконання цього плану, десь посередині, поляки знову стануть нашими найліпшими друзями.