Приєднання Криму, секретна війна на Донбасі, операція в Сирії - Путін домігся того, що наша країна знову в центрі загальної уваги, знову виглядає "вершительницей судеб мира". На незначні витрати на кшталт санкцій або нарощування військових сил по периметру російських кордонів у Кремлі уваги не звертають. І ось тепер новий, небачений досі успіх. Путін, якому заздалегідь нудна давно передбачена перемога на російських виборах, вирішив взяти участь в інших. Тих, результат яких не прописаний заздалегідь. Про це у своєму блозі на сайті "Новое время" пише Олександр Гольц.

Як повідомила американська преса, докази того, що Росія причетна до злому серверів Національного комітету демократичної партії та поширення отриманого компромату через Wikileaks, настільки вагомі, що про це було повідомлено в Білому домі. Нагадаю, що завдяки оприлюдненій інформації стало відомо, що керівництво партії замість того, щоб залишатися нейтральним, займалося активною підтримкою Гіларі Клінтон під час праймеріз, а також дискредитувало її основного конкурента з числа однопартійців сенатора Берні Сандерса. Інформація була поширена якраз напередодні оголошення Гіларі Клінтон офіційним кандидатом демократів, і це немало зіпсувало з'їзд партії.

«Російських слідів», включно з кирилицею в мегаданих, вказівки на IP - адреси, характерні звіти про помилки, стільки, що американські розвідники навіть запідозрили, що хтось спеціально підставляє Росію. Втім, досить подивитися наші федеральні телеканали, щоб зрозуміти, на чиєму боці симпатії Кремля. Найнезалежніші у світі вітчизняні журналісти денно і нощно «мочать» Гіларі Клінтон. В американській пресі навіть висловлюється думка, що у Путіна - це особисте. Не забув, мовляв, головний російський начальник, як Клінтон прямо висловила сумніви в чесності російських виборів у 2011 році. І те, що відбувається зараз - це, мовляв, путінська «обратка».

Треба сказати, що і Дональд Трамп поводиться так, ніби він вже уклав контракт з Кремлем. Під час своєї прес-конференції він міркує про те, що Володимир Путін настільки не поважає Обаму, що називав його «забороненим словом на літеру «н». При цьому Трамп впевнений, що його самого Кремль поважатиме. Навіть більше, кандидат від республіканців встиг пообіцяти, що після перемоги на виборах він повернеться до питання про санкції проти Росії і майбутнє Криму. Низка спостерігачів не забули відзначити при цьому, що дуже сумнівно, щоб Трамп точно знав, де розташований Крим. Прагнучи обіграти історію зі зломом серверів демократів, кандидат республіканців запропонував попросити Росію розшукати електронну пошту Клінтон. Він натякає на попередній скандал, який пов'язаний з тим, що, коли вона була держсекретарем та нехтувала правилами використання конфіденційної інформації. Тож, як не крути, Путін досяг небувалого. Господар Кремля вже зараз перебуває в центрі кампанії з виборів не російського, а американського президента.

Те, що Путін очевидно симпатизує Трампу, зрозуміти можна. Той обіцяє відмовитися від зобов'язань США в НАТО, вийти з СОТ, інших економічних угод - взагалі обіцяє підірвати той устрій, який так дратує російського лідера. Підозрюю, що Путін відчуває і духовну близькість з Трампом. Обидва цих політики глибоко зневажають своїх виборців, апелюють до найгіршого, до найтемніших сторін свідомості людей. Однак настільки відверта підтримка, спроба відвертого втручання в хід американських виборів можуть дорого коштувати Кремлю. Зрозуміло, що ця історія не поліпшить ставлення до Путіна Гіларі Клінтон. Але навіть якщо президентом стане Трамп, йому ще довго доведеться відмиватися від звинувачень в тому, що на його боці грала російська розвідка. І він приречений буде демонструвати жорсткість у ставленні до Москви.

Ще гірше, якщо побоювання американських розвідників правильні, і хтось навмисно намагається підставити Кремль. Виходить, що успіхи вітчизняної зовнішньої політики настільки блискучі, що будь-яку гидоту, яка сталася у світі, можна впевнено записати на рахунок Кремля. В очах Заходу Росія щодалі, то більше перетворюється на символ світового зла.