Олександр Данилович Пономарів

Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює різницю між коміком і комедіантом, а також походження вислову "поставити на вішалку"

У ході декомунізації одне з найбільших міст України дістало назву Дніпро замість Дніпропетровськ. Мені хотілося б, щоб був Січеслав, але прихильникам цієї назви забракло голосів. Що ж, хай буде Дніпро.

Читач Олег цікавиться, як потрібно називати мешканців міста: дніпряни чи дніпровці?

На мою думку, краще дніпряни, як кияни, львів'яни, лучани (в Луцьку), харків'яни, лисичани (в Лисичанську).

Читач Юрій хоче з'ясувати, як зветься приміщення для зберігання й продажу вина. У французів це cave, а в греків – κάβα.

Таке приміщення звемо винний льох. А винний у значенні той, що завинив, яке бентежить читача, є омонімом до винний – пов'язаний з вином. Нагадаю, що омоніми – це слова, однакові за звучанням та різні за значенням. Наприклад, мати (дієслово) і мати (іменник). Луг – лука і луг – хімічна речовина.

Читачка Ніна запитує, як правильно: це инша справа чи це инша річ?

Можливі обидва варіянти, але другий кращий – инша річ.

А ще транснептуновий чи транснептунний?

Переважно транснептуновий.

Олександр Зозуля хоче з'ясувати, як краще казати: я з міста Рівне чи я з міста Рівного.

Краще я з міста Рівного.

Звідки походять уживані на Гуцульщині вислови поставити пальто, поставити на вішалку? – запитує Наталка Бабалик.

Це залишки багатозначнішого колись дієслова ставити. Тепер цей семантичний відтінок передаємо лексемою вішати.

Лілія Скрипник хоче знайти жіночий відповідник до слова комік: комікиня, комікеса чи комічка?

Поки що нормативного відповідника немає. З пропонованих трьох слів, можливо, прищепиться комічка.

Чи можна в цьому значенні використовувати лексему комедіянтка?

Не можна. Бо комік – це актор, який виконує комічні ролі, а комедіянт – це цирковий клоун, штукар, раніше було й назвою артиста взагалі.

Ще одну Наталю цікавить, як ліпше: купувати чи купляти?

Основним словом на позначення дії придбати щось за гроші є купувати, а купляти – його рідше вживаний варіянт.

Як відтворити українською мовою російський вислів с легким паром, запитує читачка Ліна.

Точного відповідника немає. Можна вживати описовий зворот: доброго здоров'я після миття.

Сергія Батурина цікавить, чи обов'язково вживати додаток у родовому, а не в знахідному відмінку після дієслів із часткою не.

Обов'язково. Маю книжку, але не маю книжки. Вирощую квіти, але не вирощую квітів. На цьому наголошує й професорка українського походження зі США пані Наталія Пазуняк.