Чому американцям варто надати Третяковці полотно художника «Раздача продовольствия», пише у блозі на сайті "Новое время" журналіст Олег Шама. 

Днями в Москві почали святкувати 200-ліття Івана Айвазовського. Сам ювілей буде тільки через рік. Але що з того? Знаменита Третяковська галерея зібрала розкішну експозицію художника з цієї нагоди. Звісно, взяли й роботи і з кримської Феодосії. А що такого?

Наш Мінкульт зробив заяву: «Україна закликає міжнародну спільноту припинити співпрацю з російськими установами в сфері культури, якщо таким російським установам передаються рухомі культурні цінності, які незаконно вивозяться з території АР Крим».

А я от, навпаки, закликаю американців надати Третяковці оце полотно знаменитого мариніста: "Раздача продовольствия".

Російським селом мчить трійка з американським прапором, а селяни просто моляться на нього. Бо це 1892 рік. Попередній був неврожайним, і села пухнуть з голоду. Завжди було як: коли неврожай, з резервного фонду бралося зерно на їжу і на посів. Але до 1891-го його тупо розікрали. У 50 губерніях у резервних засіках - менше 30% від норми. Де ділося? Скупили експортери і, навіть коли вже почався голод, перли на продаж за кордон.

«Підступні» американці чогось пройнялися бідою росіян, завантажили два чималі кораблі борошном і безкоштовно відправили у Росію. Тоді ідеолог братньої допомоги Вільям Едгар розіслав п'ятьом тисячам млинарів заклики зробити пожертви. Не відмовив ніхто. Нью-йоркський симфонічний оркестр дав концерти, щоб зібрати кошти для росіян.

Росія Едгара шокувала - народ пухне з голоду, а йому вручають величезну хлібину і срібну сільничку. За таку, подумав Едгар, можна купити з десяток мішків борошна. Зрештою виходило смішно: ще роздавали гуманітарку голодним, а експортери вантажили поїзди резервним зерном на Європу.

Айвазовський подарував цю роботу американському послу на знак подяки. Зараз вона десь у Вашингтоні.