Програма "Шкільний автобус" - бездонна діжка, в якій зникають мільйони бюджетних коштів, починаючи з 2003 року. Коштів лише на придбання автобусів. Не кажу поо утримання, витрати на паливо і т.д. За весь час існування цієі програми в Украіні не проведено ЖОДНОГО моніторингового дослідження, яке б дало можливість оцінити іі ефективність. Та навіть без спеціальних моніторингових досліджень, аналізуючи результати ЗНО, із впевненістю можна стверджувати, що програма "Шкільний автобус" аж ніяк не вплинула на поліпшення рівня знань учнів сільських шкіл. Крім того, ніхто й ніколи не аналізував вплив щоденних переіздів на фізичне і психічне здоровя дітей, на процеси іхньоі соціалізаціі тощо. Створюється враження, що і в цьому питанні, так як і в решті: головне - зробити. Для чого та, які можливі наслідки - нікого й ніколи не цікавило. І найголовніше. Дитина, яка з волі якогось чиновника потрапила в лещата програми "Шкільний автобус", НЕ МОЖЕ із цих лещат вирватися. Бо альтернативи НЕМАЄ. Тобто, вона ВИМУШЕНА споживати послугу підвезення до школи, незалежно від того, подобається ій це, чи не подобається. Ось така свобода... Між іншим, діти чиновників, які приймають такі рішення, "послугами" програми "Шкільний автобус" навряд чи користуються