Призначений нещодавно для реформування ДФС заступник Насірова Продан після поїздки в Грузію, куди його повезли американці вивчати передовий світовий досвід реформування митниці, повернувшись, у першому ж публічному виступі розповів, що грузинський досвід застосувати в Україні виявляється неможливо, мовляв грузини просунулися далеко вперед українців, висловившись в дусі того, що українці за менталітетом без хабарів жити не можуть.

Типова логіка українського корупціонера, який проектує власну разпусту на менталітет усього народу, ображаючи тим самим Україну та українців і показуючи особисту убогість.

Після подібних висловлювань Продана, в будь-якій поважаючій себе державі його б негайно звільнили для науки іншим, що не можна знущатися над власним народом.

Я до сих пір не розумів, чому не звільняють Насірова, але зараз до мене остаточно дійшло, що справа не стільки в Насірові! Мабуть проблема набагато глибше - у відсутності загальної політичної волі відмовитися від звичних схем, інакше після численних заяв на вищому рівні про підтримку Відкритого митного простору, вони б не заважали Марушевській створювати цей проект. На жаль, поки що ці заяви, як і раніше, залишаються порожніми деклараціями, а апарат точно так само продовжує опиратися будь-якому просуванню в створенні, хоча б тільки в Одесі, повністю некорумпованого митного терміналу, розпізнавши у можливому успіху молодої команди Марушевської смертельну загрозу для себе.

Багато речей про митницю Володимир Гройсман говорив правильно, але поки що я не помічаю, щоб його підлеглі в щоденній практиці слідували вказівкам Прем'єра. Типовий приклад, коли Прем'єр-міністр перед телекамерами розпоряджається зняти догани з Марушевскької, а система не тільки не виконує розпорядження, а більш того, до так і не знятих доган Насіров додав ще одну.

Я переконаний, що на відміну від попередника у Гройсмана є великий потенціал для успіху і у складний для країни період нам всім потрібно підтримати хороші починання Прем'єра, але щоб ці починання дали результат необхідні радикальні кадрові та інші рішення. Головне, вони повинні усвідомити, що часу для реальних покращень залишилося обмаль.