Конфлікт між президентом Росії Володимиром Путіним і президентом Туреччини Реджепом Ердоганом став випадковістю, а їх нинішнє зближення абсолютно природне, логічне і закономірне, вважає в своєму блозі на "Новому часі" російський публіцист Леонід Радзіховський.

Конфлікт був мізерним і надто розпіареним. Слід розуміти, що цього разу йдеться про два дуже схожі режими і двох дуже схожих лідерів. Останнім часом додався ще один фактор зближення – турецький лідер явно налаштований проти Заходу. Ердогану потрібна опора в конфлікті з Заходом. "Російська карта" в цій ситуації ідеальна. Різкий антизахідний розворот турецького лідера, природно, тягне його до Путіна.

Ердоган абсолютно правильно вважає, що невдалий військовий заколот у Туреччині мав на меті вестернізувати країну, зробити її більш світською державою. Якби ця спроба увінчалася успіхом, Захід, безумовно, гаряче вітав би заколот. Не факт, що заколот організований американськими спецслужбами, але те, що вони були обома руками за, очевидно.

Ердоган це розуміє, і його це дратує. Він, звичайно, не вийде з НАТО, проте морально налаштований проти Заходу.

Путін, тим часом, не може втратити можливість для налагодження міжнародних контактів. Йому необхідні зовнішні успіхи, але їх немає. Необхідні якісь піар-союзники і Туреччина прекрасно підходить для цієї ролі. А для групи буйних міських божевільних у Росії це, звісно, "всесвітній союз (Росія, Туреччина, Іран) проти Заходу".

Для таких лідерів, як Путін і Ердоган, найголовніше – бути показними, піар, зовнішні ритуальні контакти. Серйозні державні інтереси для них стоять на другому плані. Показність – це і є їхній серйозний державний інтерес. Решта лише привід для піару.

Торгівля між двома країнами значною мірою відновиться. Але щодо знаменитого "Турецького потоку", який Путін і Ердоган обговорювали під час своєї нещодавньої зустрічі, то на шляху його реалізації стоїть безліч економічних труднощів. Немає ніякої впевненості, що справа піде успішно. Проект "Турецького потоку" загальмувався задовго до конфлікту. З об'єктивної економічної точки зору, це дуже складна і заплутана історія (багато хто каже, що невигідна для Росії).