Бійці добровольчих батальйонів заявляють, що відносно них проводяться незаконні стеження і провокації з боку керівництва української міліції. Крім того вони переконані, що у МВС діє організована злочинна група, яка займається політичними репресіями. Про це говорилося на прес-конференції бійців добровольчих підрозділів "Гарпун", "Миротворець", ДБ ОУН, а також ГО "Січ".

Зокрема в тексті заяви, оприлюдненої на прес-конференції йшлося про добровольця Олександра Войтко. Раніше він працював як журналіст-міжнародник на «5 каналі». Потім пішов захищати Україну від агресора на сході. А нині його намагаються вплутати у справу убивства журналіста Павла Шеремета як фігуранта.

Внаслідок цієї інтриги проти Олександра вірогідно виконується декілька задач всередині МВС:

- легалізувати незаконні оперативно-слідчі дії міліції по середовищу добровольців, націоналістів та вихідців з організації «СІЧ-С14» під завідомо інші цілі, аніж розслідування убивства Павла Шеремета.

- відвести в глухий кут значну частину оперативних сил міліції шляхом перекидання їх на чергове відпрацювання мережі активістів «С14».

- спробувати «пришити» справу активістам «С14» для того, щоб справжні убивці виграли час для більш глибокого прибирання слідів злочину.

Інших причин навіщо керівництво МВС всерйоз розслідує наклепницький жарт проросійського «17-го каналу» добровольці не бачать.

"Ми, бійці добровольчих підрозділів та громадські активісти, вважаємо, що таким чином просто проявляє в рядах МВС свою діяльність організоване групування, що ставить за мету любою ціною і можливістю завдати шкоди нам та нашому здоров'ю", - йдеться у тексті.

Добровольці акцентували увагу на тому, що це посадовці МВС, попри те, що вони ніби переатестовані в працівників Національної поліції. І не вважають цих людей представниками Національної поліції через неповноцінний процес люстрації та переатестації, який вони просто перескочили.

"До складу угрупування входять високопосадовці Департаменту карного розшуку, вихідці з Управління по боротьбі з організованою злочинністю та Департаменту оперативної служби МВС", - говориться у заяві добровольців.

Вони вбачають "причини особистої ненависті до громадських активістів та майданівців з боку цього угрупування всередині МВС з низки причин. Сліди діяльності цієї групи «перевертнів у погонах» наявні в багатьох інцидентах"

Це такі інциденти:

- в 2013-му році відбулася серія скоординованих нападів на громадських активістів. Зафіксовано близько двох десятків випадків.

Серед них напади на Володимира Назаренка, Євгена Мацька, Володимира Карася, Євгена Парфьонова та ще близько десяти осіб. Всіх постраждалих поєднувало лише те, що хоч раз затримувалися міліцією на патріотичних громадських акціях. Під час нападу на Андрія Медведька одна з цих груп була спіймана. Це зупинило подальші напади. В складі групи були затримані оперативні співробітники МВС Ільченко та Плахонін.

- під час Революції гідності, ті самі оперативники МВС, що стояли за нападами на активістів у травні, виконували стеження за активістами та автомобілями майданівців. Активіст Юрій Вербицький був викрадений і убитий. Активіст Ігор Луценко викрадений і зазнав катувань. Журналістка Тетяна Чорновіл перехоплена нападниками і побита на трасі. Згоріли автомобілі «свободівця» Віктора Поштаря та активіста Олександра Данилюка. Щонайменше щодо цих кривавих інцидентів нами зібрана інформація про участь в їх підготовці співробітників оперативних служб МВС. Відповідальність і то лише умовну понесли лише кілька безпосередніх виконавців нападів з числа «тітушок». Ніхто з організаторів цих злочинів не був знайдений.

- від початку війни і до нинішнього часу керівники Департаменту карного розшуку неодноразово неформально і незаконно намагалися тиснути на керівництво добровольчих підрозділів «Київ-2», «Гарпун», «Миротворець», щоб завадити вступу на службу добровольців з Майдану та організації «С14». В той же час останній рік на службу в добровольчі спецпідрозділи МВС масово переводяться співробітники колишнього «Беркуту» з метою оминути люстраційні перевірки.

- після затримання Євгеном Карасем, Андрієм Медведьком та Олександром Войтком в зоні АТО полковника МВС Деркача Владислава, якого викрили у роботі на російські спецслужби та передали українській контррозвідці, на адресу активістів «С14» посилилися погрози від високопосадовців МВС з Києва.

- після повернення на ротацію частини бійців батальйону «Київ-2» за ними було встановлене незаконне стеження. Про встановлення стеження за активістами з грудня місяця 2014-го року відомо з документів, які надала слідству сторона захисту потерпілої матері Олеся Бузини. Пізніше саме активісту «С14» Андрію Медведьку було приписано убивство Бузини, що сталося значно пізніше в квітні місяці.

- членами угрупування «перевертнів у погонах» розроблено схему захоплення квартир, в яких проживають одинокі люди або особи з вадами здоров'я. В частині таких квартир, де власники зникли безвісти, зараз незаконно проживають працівники міліції. Інформацію про це мав намір оприлюднити Андрій Медведько, але був затриманий. Інформацію оприлюднили інші активісти. В 2016-му році ці відомості підтвердилися затриманням однієї з груп міліції, яка причетна до кривавих схем захоплення квартир.

- розіслана в десятки структурних підрозділів МВС інформація про збір інформації про активістів «С14», а також випадкових чи близьких до організації людей. В захопленій в Подільському відділку міліції частині списку значилося близько двадцяти осіб. Серед них були бійці Національної гвардії, офіцери Збройних сил та службовці добровольчих підрозділів МВС. Коли незаконні списки були виявлені, то було призначено розслідувати цю справу слідчого прокуратури Кокошу. Але слідчий Кокоша, він же слідчий по справі Медведька і Поліщука, вирішив покарати лише чергового в РУВС, який допустив, щоб протизаконні списки потрапили до рук активістів. Отже, замість розслідувати хто стояв за списками, було покарано того, хто допустив витік інформації щодо незаконних слідчо-пошукових дій.

Станом на сьогодні згідно інформації добровольців під загрозою злочинних дій з боку керівництва МВС є такі особи:

- Олександр Войтко, журналіст, доброволець батальйону МВС «Гарпун». Дані Олександра спочатку з'явилися у списках осіб за якими велося незаконне стеження в Подільському РУВС міста Києва. Пізніше по ньому проходили засекречені запити департаменту карного розшуку Київської області. В серпні 2016-го року Олександра приписали до убивства журналіста Павла Шеремета. Про це розпускаються чутки та вочевидь ведуться негласні слідчі дії.

- Кирило Бабенцов, активіст «С14», доброволець і керівник взводу в батальйоні «ОУН» в 2015-му році. Учасник боїв за Донецький аеропорт. Був поранений під час розвідувального виходу в Пісках. Після поранення намагався поступити на службу в полк «Миротворець», але рапорт на вступ був порваний офіцером МВС Дмитром Ценовим при оголошеній неприязні до добровольців та майданівців. Кирило все-одно пробивався на службу, але пізніше з політичних міркувань міліцейського керівництва був відбракований від атестації на службу в спецпідрозділ КОРД. З 2013-го року за Кирилом посилений нагляд спецслужб МВС і щодо його особи відомі неодноразові спроби розробити провокаційні операції.

- Євген Карась, доброволець батальйону «Гарпун». До служби був сотником сотні імені Святослава на Майдані, яка затримала кількох бойовиків «ескадронів смерті» МВС. Це угрупування було причетне до викрадень активістів та підпалів машин майданівців. Щодо особи Євгена Карася неодноразово звучали погрози убивства і розправи з боку представників УБОЗ та карного розшуку МВС саме через його участь в протидії спецгрупам, які викрадали людей на Майдані.

- Сергій Бондар, доброволець полку «Миротворець». Під час служби в секторі «А» Луганської області затримав п'яного прокурора за що отримав на свій бік погрози. Був викрадений і побитий бійцями спецпідрозділу «КОРД» під акції протесту під стінами прокуратури з причини незаконних слідчих дій, які провадилися щодо Андрія Медведька та Дениса Поліщука. Автомобіль Сергія Бондаря неодноразово був ушкоджений під час паркування поблизу судових засідань по справі Медведька та Поліщука. За Сергієм неодноразово помічалося зовнішнє спостереження оперативників міліції, що пересувалися на службових автомобілях із номерами прикриття.

- Дмитро Іващенко, доброволець полку «Миротворець». Не займався активно громадським активізмом до війни. Вперше потрапляє до поля зору МВС через товариські стосунки з активістами «С14» під час служби в зоні АТО. У березні 2016-го року по Дмитру іде незрозумілий запит карного розшуку на полк «Миротворець». В серпні 2016-го починаються слідчі дії без уточнення статусу (свідок чи потерпілий) щодо Дмитра по службі в Станиці Луганській влітку минулого року.

- Микола Веприк, доброволець батальйону «Гарпун». До війни - член НСОУ «Пласт». По ньому в березні 2016-го іде запит карного розшуку. Куди призначать винним Миколу Веприка поки незрозуміло.

Характерно, що з усього батальйону «Гарпун» переслідують окрім добровольців близьких до «С14» лише Веприка та Іващенко. Вони навіть не служили в одному відділенні. Схоже їхня провина лише в дружніх стосунках з активістами «С14».

- Сергій Мазур, громадський активіст організації «СІЧ-С14», який в 2014-му році займався волонтерською діяльністю та координував громадську кампанію з бойкоту російських товарів. З 2015-го року знаходиться під постійним негласним спостереження з боку працівників МВС. Специфікою загрози проти Сергія останні тижні є те, що його найбільш активно відслідковують увечорі поблизу місця проживання в приватному секторі.

Попри всі загрози добровольці налаштовані оптимістично та рішуче: "Ми вистояли перед репресіями та терором ментів в часи Януковича. Зараз ця мафія намагається любою ціною утриматися в силових структурах. Вони саботують реформи, сподіваються залякати активістів та витіснити незаплямованих людей з силових структур. Але суспільство вдосталь знає про те, чого варті ці працівники міліції. Їх час добігає кінця".