Умовність... Відносність... У ФБ є така фішка все списувати на умовність і відносність. От, мовляв, якщо я поставив "лайк" під записом якогось, умовно кажучи, Новинського чи Корнілова, чи ще якогось людожера – це не значить, що я його підтримую. Мовляв, це просто лайк – чиста умовність і цілковита відносність, формальне, протокольне і зведене до повної безпринципності Нічогісінько.

А от ні. Не Нічогісінько.

Лайкати людожерів – моветон. Читати, якщо ти журналіст і без цього не можеш, без цього ти не напишеш статтю або не зробиш сюжет – це одне. А от лайк – це "подобається". Це позитивна реакція. Навіть якщо він "злий", цей лайк, все одно ви прийшли і прочитали цього людожера, і відреагували на нього. Значить, ви приймаєте його у свій приватний світ. Значить, ви належите з ним до однієї культури.

І не треба тут про умовність і відносність. Розвелося постмодерністів. Плюнути нема де.