Учора, 17 серпня, в Миколаєві запустили теплохід. Він не новий, останні шість років ним не послуговувалися. Теплохід тепер повністю відремонтований, у тому числі були замінені двигуни.

Мене завжди на своїй посаді дивувала парадоксальна річ: в Україні була шалено багата інфраструктура морських і річкових портів, величезні комерційно ефективні судноплавні компанії, суднобудівні заводи. І це все зникло. Цього немає.

Сергій Бомчак прийшов волонтером до нас, у міністерство, працював над законодавством про внутрішній водний транспорт, потім виграв конкурс на посаду керівника "Адміністрації річкових портів". Він прийняв підприємство в боргах, де було відключено світло і дах ледь тримався. Результат його роботи за рік – низку суден для перевезення пасажирів річками відреставровано та запущено на воду, ми поступово розвиваємо річкове судноплавство, деякі міста України отримали судна, які здійснюють перевезення за паромним принципом: з одного берега на інший, відбувається повернення державної власності щодо низки річкових інфраструктурних об'єктів. Це все зробила одна людина, яка змогла об'єднати і змотивувати колектив, повернути пріоритет інтересам держави.

Я сподіваюсь, його подальша робота також буде успішною. Насправді, це те, від чого зараз залежить доля країни: професійність та ефективність людей, які можуть змінити систему. Ми всіляко сприяємо бізнесові, готові створювати максимально сприятливі умови, але ключове: не плутати державне з приватними інтересами.