Під час Першої світової війни на британських збройових фабриках провели дослідження співвідношення продуктивності і кількості робочих годин. Це було доволі просто зробити, оскільки оплата працівниць фабрики залежала від кількості вироблених одиниць. Під дослідження потрапили працівниці, що свердлили отвори в корпусах бомб, та ті, що протягували гніт через отвір.

Результати показали залежність зростання продуктивності до збільшення робочих годин аж до 49 годин на тиждень. Після 50 годин – продуктивність залишалася така сама, навіть якщо працівниця працювала по 70 годин без вихідних.

Я раніше дуже цінував свою здатність працювати вночі аж до ранку. Але з часом почав помічати, що такий стиль роботи – це швидше самолюбування сбою, таким діловим і вольовим хлопцем, а не продуктивна професійна праця.

Як стверджує Роберт Мартін у книзі "Clean Code: A Handbook of Agile Software Craftsmanship": залишаючись після роботи – ви лише демонструєте власну непрофесійність.