«Вагітна жінка - найкрасивіша», «Вагітність - час, коли жінка розквітає»... Коли чую щось схоже на ці фрази, всередині починає вирувати супротив. Мені здається, ці міфи вигадали чоловіки, які взагалі не розуміють, наскільки складний та відповідальний цей період у житті жінки.

Звісно, є такі щасливиці, у яких вагітність пройшла спокійно. Коли дивлюся на фото цих безтурботних вагітних фемін у соцмережах, у мене виникає одне питання: «Як їм це вдається?». Але мова не про них. Для більшості вагітність - це важке випробовування.
Пам'ятаю, як мені подруги розповідали про токсикози та розпухлі вени. Але я думала, що особисто мене проблеми вагітності не зачеплять.

Після того, як побачила дві смужки на тесті, ще кілька місяців продовжувала ходити в спортзал, була бадьорою та сповненою сил. Але згодом на фоні вагітності виник пієлонефрит, на перше квітня я потрапила до лікарні, де мені вставили стенд у нирку. Ходити з цим «добром» було дуже складно, і ці кілька місяців перетворились на суцільний біль.

Тоді, коли лежала у стаціонарному відділенні для вагітних, бачила цих жінок - змучених, заляканих, розгублених. Кожна боялась, що з її дитиною може статись непоправне. Безкінечні аналізи, ліки, лікарі... До речі, акушерки замість того, щоб заспокоїти і так знервовану майбутню маму, здебільшого навпаки - пресують її незрозумілими діагнозами, монотонно бубнять назви ліків і неохоче відповідають на питання. А варто лиш взяти вагітну за руку і сказати: «Все буде добре».

Цей дикий страх за свою ненароджену дівчинку чи хлопчика мучить жінку, у якої складно проходить вагітність, весь час. І для неї це не «прекрасна пора», а період, коли вона бореться за власне здоров'я і здоров'я своєї дитини.

Варто вагітній жінці завітати до поліклініки з обмінною картою, як тут тобі намалюють безліч діагнозів, призначать безкінечну кількість аналізів та ще кинуть на останок: У нас такого случая еще не было». А потім сидить вагітна жінка під кабінетами різних лікарів, годинами вислуховуючи сумні та ще сумніші історії пацієнтів, що сидять поруч.

Вагітність - час, коли всі пригнічені хвороби з'являються знову, коли погіршується стан шкіри та зубів, коли постійно хочеться в туалет, пухнуть ноги... А ще жінці надзвичайно незручно спати, вона годинами вовтузиться на ліжку, приймаючи абсолютно немислимі пози для сну.

А ще вагітність - період, коли у жінки прокидається вовчий апетит і вона починає точити всі продукти на кухні. А через десять хвилин сидить і сумує, що знову погладшає на кілька кілограмів. Вона боїться, що назавжди втратить свою жіночу привабливість.

У багатьох жінок з'являється депресивний стан, особливо у тих, хто народжуватиме вперше. А внутрішні переживання? Підсвідомо жінка боїться, що не справиться з новими обов'язками, буде поганою мамою. Ці страхи - безкінечні...

Але, знаєте, що мене дивує найбільше? Що більшість жінок, у яких вагітність проходила неймовірно важко, після народження дитини забувають про біль, проблеми та страхи. Це, мабуть, один з феноменів материнства. Коли жінка бачить свою дитину - її пам'ять блокує всі попередні переживання. Саме тому жінка народжує і вдруге, і втретє. Думаю, не кожен чоловік відважився б на цей подвиг.

А щодо прекрасної пори... Коли біля жінки поруч люблячий чоловік, дбайливі родичі та вірні друзі - то їй значно легше переносити вагітність. І, зрештою, на фотосесії можна просто посміхнутись, збагнувши просту істину, - скоро всі переживання будуть позаду, а в ліжечку буде белькотати твій малюк, щасливий та омріяний.