Незрілість українського суспільства проявляється в постійних дискусіях на теми, які в старих країнах, особливо західного світу, вже давно вирішені. Наприклад - чи потрібно проводити військовий парад на День Незалежності.

Головними аргументами проти стали: 1) Навіщо проводити парад в столиці, коли йде війна/от переможемо - тоді й парад зробимо/техніки нема на фронті, а ви тут асфальт псуєте/патріотів зливають у котлах, а Банкова піариться тощо від секти «зрадофілів»; 2) Навіщо цей парад взагалі потрібен - адже це такий само пережиток «совка» та ознака тоталітарної відсталості, тоді як, мовляв, в усьому цивілізованому світі парадів нема від умовно ліволіберального табору. Якщо перший аргумент є суто емоційний і тому навіть не потребує якогось опонування, то ось другий є відвертою брехнею та маніпуляцією. Цікаво, що його активно розповсюджували представники як умовно ліберального так й, з іншого боку, проросійського таборів.

Насправді, військові паради - тобто, святкове урочисте проходження військ та військової техніки, безумовно, проводяться чи не в усіх розвинених та не дуже країнах світу. Надто ж країнах Європи, омріяної представниками так званих «єврооптимістів», де дуже цінують свою історію. Військові паради майже завжди проходять або на день незалежності країни, або на дні великих перемог чи пам'яті.

Розпочнемо з великих країн. США, де паради є взагалі чи не найголовнішою частиною національної культури святкування. Особливо військові, які дуже люблять влаштовувати як на рівні штатів, так і на федеральному рівні. Так само полюбляють помарширувати військові з сусідньої Канади.

У Пекіні величезний військовий парад призначали традиційно на День утворення КНР, й в ньому беруть участь більше 10 тисяч військових і сотні одиниць військової техніки. Хоча кілька останніх років парад переносять на осінь заплановано на честь перемоги над німецьким фашизмом і «японським мілітаризмом» - данина політичній напрузі у стосунках між Китаєм та Японією.

Про те, яку увагу парадам приділяє РФ, й говорити годі - там культ військово-урочистого марширування на 9 травня став однією з головних підвалин «культу велікай пабєди». Так само величезну увагу виведенню військової техніки та солдат на вулиці приділяють в Ірані на щорічний День армії. В Індії на День республіки (день незалежності від Великобританії 1950 року) влаштовують гігантський огляд новітнього озброєння. До того ж, традиційно солдати різних видів військ розігрують між собою приз за краще марширування.

В країнах Великої Британії військові паради - це неодмінний супутник великих свят, щоправда, військова техніка виїжджає на вулиці міст не так часто. В Англії щорічний військовий парад проводиться 11 листопада в день пам'яті тих, хто загинув у світових війнах, а також на всіх урочистостях на честь королівського дому. В Шотландії парад приурочений до дня незалежності 24 червня. Люблять військову звитягу і в Ірландії, де чималим військовим парадом святкують річницю Великоднього повстання 1916 року.

У Франції щорічний військовий парад приймає столиця Париж 14 липня, на день взяття Бастилії. Величезні колони бронетехніки проходять під Тріумфальною аркою й, о диво, ніхто не жаліється не розбиту бруківку та затори на Єлисейських полях.

Військовий парад в Іспанії традиційно проходить 12 жовтня, в День відкриття Колумбом Америки. Це чи не найбільше свято в цій піренейській країні. Парад, до речі, так само традиційно приймає королівська родина в повному складі. Не забувають похизуватися військові і в Італії на День республіки. Швейцарці щорічно проводять військові паради в різних кантонах як на національні свята, так і рамках огляду стану військ.

Туреччина щорічно проводить парад в честь Дня перемоги над «грецькими окупантами» в битви при Думлупінарі 1922 року з обов'язковим використанням всіх взірців наявної військової техніки. Натомість, греки проводять величезну військову імпрезу 25 березня - в річницю початку повстання проти Османської імперії 1821 року, яке закінчилося отриманням незалежності. Обов'язковим є почесний караул та використання авіації.

Як завжди оригінальні японці, де військовий парад проводиться щорічно в рамках огляду сухопутних сил самооборони країни. При цьому, він не прив'язаний до жодної конкретної дати, й проводиться кожного разу в різних місцях.

Традиційно міряються парадами дві Кореї - Південна та Північна. Південна Корея проводить по круглих датах: останній пройшов в 2013 році на честь 65-го Дня армії. У ньому брали участь 11 тисяч військових, більше 300 одиниць військової техніки і авіації. Тоді як у мілітаризованого до зубів сусіда паради є неодмінним супутником чи не кожного державного свята. А особливо масштабним є паради на честь дня перемир'я у Корейській війні 1950-1954 років та парадах на честь дня народження вождя.

Не пасуть задніх й сусіди України у Східній Європі. Так, поляки щорічно проводять повноцінний військовий парад на день перемоги над радянськими загарбниками у Варшавській битві 1920 року. Останній же парад був дуже масштабним, спільним з військовими підрозділами США та Канади. В Румунії величезні колони бронетехніки та солдатів виходять на вулицю 1 грудня, в День національного єднання країни. В Сербії паради проводяться на честь звільнення країни від фашистів. В Чехії парад проводиться 8 травня, на честь закінчення Другої Світової війни. І в Угорщині люблять побряцати зброєю та помилувати марширувальними колонами на національні свята.

Військові паради в Ізраїлі проводять в День Єрусалима, коли місто було приєднане до країни в ході шестиденної війни 1967 року. В Мексиці теж кожного року військові влаштовують величезну ходу з показовими виступами та навіть іноді стрільбами.

І це так, дуже коротко ми пробіглися по світу. Направду, важко знайти країну, яка б не пишалася своєю незалежністю та не розуміла, що тільки військові сили є її головною запорукою. Тому питання, чи варто проводити парад на День Незалежності, здається, можна вважати закритим.