«Довіра - звір полоханий,
втече...» (Ліна Костенко)

Рівень довіри громадян до інститутів влади в Україні (за даними Інституту соціології НАН України) - найнижчий серед Європейських країн. Причиною неповаги і навіть останнім часом зневаги до влади є, перш за все, невідповідність поведінки обраних кандидатів їх посаді. Люди, вибираючи кандидата, сподіваються на отримання гаранту, що їх почують, їх вимоги виконають та покращать життя.

Проте, часто після отримання бажаного місця під сонцем, посадовці забувають не лише про обіцянки, а й про повноваження та обов'язки, які регламентуються виборною посадою.

У зв'язку з цим Інститут «Республіка» та Центр «Ейдос» спільно з регіональними партнерами ініціювали кампанію по впровадженню етичних кодексів та створенню етичних комісій при місцевих радах. Чернігівщина (Чернігів, Мена, Новгород-Сіверський), Закарпаття (Ужгород, Перечин, Чоп), Вінниччина (Вінниця, Жмеринка, Хмільник), Дніпропетровщина (Дніпро, Кривий Ріг, Павлоград) - чотири пілотних регіони, у яких кампанія з імплементації етичних кодексів буде реалізовуватися.

Експерти роблять акцент та тому, що в Україні поки що не існує жодного документу, який би визначав поведінкові норми виборних посадовців. Хоча, саме від дій вчинків, манер депутата/мера залежить їх подальша діяльність на посаді.

«Те, до якої мети прагне кожна людина,
є кращою її характеристикою» (Марк Аврелій)

На сьогодні, у 12 містах України вже відбулися круглі столи на тему «Етичний Кодекс: виклик для сучасного депутата», на яких обговорювалися та вносилися поправки до положень Кодексу Етики (далі - Кодекс) для міського голови, секретаря та депутатів місцевих рад. Як зазначила депутат Вінницької міськради Світлана Ярова: «Проблема етики є надзвичайно актуальною не лише для службовців та депутатів, але й загалом - це виклик для українського суспільства».

Під час круглих столів активісти поспілкувалися з представниками місцевого самоврядування та розглянули пропозиції щодо удосконалення та адаптації Кодексу під конкретний регіон.

Проте, мета документу залишилася незмінною - підвищення рівня довіри до громадян до місцевої влади, покращення персональної відповідальності за належне виконання службових обов'язків, забезпечення прозорості і гласності у роботі місцевої влади, запобігання зловживанням службовим становищем.

Саме у процесі службової діяльності представники органів місцевої влади мають дотримуватися основних правил та норм, які чітко прописані та регламентовані у Кодексі Етики.

Якщо хтось скаже, що це чергова забаганка вказати депутату, що і як він повинен робити - це помилка. Кодекс ґрунтується на Конституції України, законах України, нормативних актах та модельному кодексу етики ЄС. Зокрема, у тексті документу зазначаються основні етичні цінності в роботі представників місцевих рад як абсолютні та сімейні, так і національні та професійні. Прописані основні принципи етики та засади в роботі держслужбовця, наприклад, народовладдя, законність та верховенство права, гласність, колегіальність, демократизм.

Не можна оминути той факт, що Кодекс Етики містить пункти про права та обов'язки суб'єктів етичної поведінки. Адже присутність на засіданнях ради, винесення рішень на благо своєї територіальної громади, відповідна поведінка під час публічних виступів, декларація доходів, ввічливе спілкування з громадянами та співпраця зі ЗМІ - усе це формує репутацію депутата або мера та підвищує довіру мешканців до відповідної особи.

«Кодекс депутатської етики - це ключ до успішної об'єднаної громади!» - запевнила секретар Ужгородської ради Олеся Вовканич-Белеканич. - «Депутати міськради схвально віднеслись до пропозиції розміщення декларацій про доходи на сайті ради, адже громадськість має пересвідчитись у відповідності витрат та стилю життя до заробленого, правдивості інформації у власноручно заповнених деклараціях та чесності при отримані не зарплатних матеріальних вигод».

Зазначимо, що в Етичному Кодексі прописані також положення про стосунки з органами, які представляють інші гілки влади, а також про зустрічі з іноземними громадянами. Останнім часом світ спостерігає за подіями в Україні, і тому важливо формувати позитивний імідж про державу в очах іноземців. Тому важливим пунктом у документі є - «Запобігання проявам корупції», де вказано, що мерам, секретарям, депутатам забороняється використовувати службові повноваження в приватних інтересах.

Посадовець не повинен спонукати колег та інших осіб до вчинення неправомірних дій або бездіяльності, в установленому порядку він повинен щороку декларувати свої доходи та демонструвати нетерпимість про будь-яких проявів корупції. Таким чином, держслужбовець має відстоювати інтереси України, захищати її честь та гідність, бути патріотом та працювати в інтересах країни і громади.

«А Баба Яга - ПРОТИ!» (Мультфільм)

Звичайно, кожен регіон намагається удосконалити текст Кодексу у залежності від завдань, проблем та потреб місцевості. Так, наприклад, Менські громадські активісти (Чернігівщина) запропонували замінити деякі визначення в розділі «Цінності» на більш однозначні, тобто такі, які не мають подвійного тлумачення. У Хмільнику та Вінниці найбільшу критику серед присутніх викликали додатки до проекту, що містять вимоги щодо дрес-коду посадовців та правил підготовки до публічного виступу.

У м. Чоп під час дискусії голова постійної депутатської комісії з питань законності та правопорядку Ігор Єськін зазначив, що доцільніше було б такий документ зробити менш деталізованим, більш чітким і стислим, щоб усім було зрозуміло.

Зауваження також стосувалися Положення про етичну комісію при місцевій раді та понесення відповідальності за порушення Кодексу Етики. Зокрема, на Дніпропетровщині запропонували привести у відповідність Положення Кодексу про постійну комісію з депутатської етики та Типове Положення про етичну комісію при місцевій раді. Активісти просять надати пояснення щодо різниці цих комісій та розприділення їх обов'язків. А на Вінниччині частина учасників обговорення висловила думку, що, етична комісія, яка складатиметься з депутатів та громадських активістів, ризикує бути заангажованою та підконтрольною окремим політичним силам.

Проте, деякі представники, яким був адресований кодекс етичних норм, взагалі сумніваються в доцільності його запровадження. Депутат Дніпровської міськради кількох каденцій Вадим Рублевський зауважує, що моральність - це внутрішній стан людини й виробити його за допомогою документа-«батога» неможливо:

«Етику нема сенсу прописувати, за етику нема сенсу карати, етика або є, або її немає... Штраф, відкликання депутата, 15 діб за нецензурні висловлювання - це те, що у нас не працює. Усе це, напевно, треба повертати. Але писати етичні кодекси... Ми плутаємо поняття етики, яка всередині себе, з поняттями моралі, законів. Треба не створювати кодекси й формувати комісії, які потім будуть «сікти батогом», треба піднімати загальну культуру суспільства. Доки ми всі не станемо нетерпимими до порушень, поки нічого не буде», - зазначив депутат міськради.

«Будь-яка зміна прокладає шлях іншим змінам»
(Нікколо Макіавеллі)

Загалом на круглих столах присутні підтримували ідею запровадження Етичного Кодексу в роботу місцевих рад. У результаті, було домовлено про те, що експерти внесуть зміни до Етичного Кодексу та Положення про етичну комісію, які будуть систематизовані, і ними доповнять існуючі проекти документів. Згодом ці пропозиції винесуть на обговорення депутатів та громадських активістів повторно. Адже, не спробувавши, не можна категорично говорити про недоцільність Кодексу Етики.

Якщо ми плануємо жити за європейськими стандартами та сучасними тенденціями, то слід рівнятися на кращі зразки. У світі існує кодекс етики ЄС; «Принципи етики поведінки посадових осіб і службовців держапарату» у США, де основним етичним інститутом є Комітет з урядової етики; а також кодекс поведінки членів парламенту у Великобританії.

Українцям є куди рости й чого домагатися. Варто лише розпочати зміни і вони понесуть за собою попутній вітер. Громадяни мають право на відстоювання своїх інтересів, а Кодекс Етики - це своєрідний панцир, який принесе надію та захистить від безвідповідальних виборних посадовців.

Примітка: цитати учасників, використані в публікації, були озвучені на круглих столах «Етичний Кодекс - виклик для сучасного депутата» та опубліковані в ЗМІ.

Лідія ГАРМАШ