У п'ятницю, 2 вересня, Аналітичний центр CEDOS опублікував результати щорічного Рейтингу прозорості університетів України.

Внаслідок реформи вищої освіти цьогоріч вибір абітурієнтів "розподіляв" бюджетні кошти між університетами. Запорукою успішності нової системи є зважений вибір абітурієнта, який можливий лише за умов відкритості інформації про університет та його програми. Також всеукраїнське опитування показало, що для більшості абітурієнтів саме сайти ВНЗ є джерелом інформації про університет.

Тож, протягом 6 місяців аналітичний центр CEDOS проводив моніторинг сайтів 186 університетів, аби дізнатись, які університети є найбільш прозорими і відкритими та найбільше дбають про поінформованість своїх вступників, студентів та викладачів.

У 186 університетах, які охопив рейтинг, навчається 1,25 млн студентів, тобто більше 91% усіх студентів в Україні. Понад 40 показників, які вимірювались за попередньо апробованою методикою, були об'єднані у 6 груп: адміністративна (24%), фінансова прозорість (10%), стратегічний план розвитку (10%), інформація про можливості працевлаштування для випускників (8%), інформація про можливості міжнародного обміну (8%) та найголовніше - інформування про зміст навчальних програм (40%). Доступність цих даних була виміряна за 100-бальною шкалою. За результатами моніторингу було складено Рейтинг прозорості, який дозволив виокремити найкращі практики серед українських університетів.

І місце посіла Києво-Могилянська академія (72.2 бала), яка має на сайті розвинутий каталог дисциплін та програм, а також детальну інформацію про можливості міжнародного обміну та можливості працевлаштування. ІІ місце дісталось Київському політехнічному інституту (67), який отримав близькі до максимальних балів за доступність основної фінансової та адміністративної документації у себе на сайті. ІІІ місце посів Національний університет біоресурсів і природокористування (66.8), який майже скрізь набрав бали вище середнього.

Загалом до десятки лідерів потрапили:

1. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (72.2 бала)
2. НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Сікорського» (67)
3. Національний університет біоресурсів і природокористування (66.8)
4. Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника (65.4)
5. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (65.3)
6. Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського (64.9)
7. Національний університет "Львівська політехніка" (64.3)
8. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка (63.3)
9. Київський національний університет імені Тараса Шевченка (62.9)
10. Уманський національний університет садівництва (62.7)

Проте загалом лише 35 університетів із 186 перетнули позначку 50 балів зі 100 можливих. Це означає, що загальний рівень доступності інформації залишається невисоким. Університети досить часто недооцінюють важливості інформування абітурієнтів та їх батьків про програми та умови, які вони пропонують. За результатами моніторингу кожен університет отримав на свої офіційні електронні пошти індивідуальні рекомендації для покращення інформативності своїх веб-сторінок.

Рейтинг прозорості університетів є одним із багатьох механізмів забезпечення якості вищої освіти. Ми показуємо, наскільки університети готові бути відкритими та інформувати власних студентів і викладачів, а також широку громадськість, про власну політику через свої сайти. Ми укладаємо цей рейтинг з метою віднайти найкращі практики серед українських університетів та всередині кожного університету серед різних факультетів та кафедр, аби поширити ці практики на якомога більше веб-сторінок українських вишів. Відкритість інформації не є запорукою високої якості освіти, проте вона є необхідною умовою для усвідомленого вибору абітурієнтів, студентів та викладачів.