За два роки українська влада спромоглася підготувати лише один більш-менш комплексний документ з питань деокупації Криму - рекомендації парламентських слухань з цього питання (відбулись в червні цього року).

Але 7 вересня Верховна Рада не спромоглась затвердити цей документ - не вистачило голосів.

Мене абсолютно не хвилює позиція Опоблоку - я знаю, що вони вороги.

Але як пояснити неголосування чи відсутність в залі під час голосування тих, кого ми вважаємо достойними довіри?

І як пояснити відсутність їх реакції на зрив цього голосування?

Як ми можемо їм вірити, що повернення Криму є їх пріоритетом, якщо вони не з'являються і взагалі не реагують на такі знакові голосування?

Тим більше, що проект цього документу готувала громадськість. Нам просто вчергове плюнули в душу.

Нашому обуренню немає меж!

Єдиний депутат, який впродовж усього часу з моменту обрання залишався залученим до "кримської проблеми", та послідовно проголосував за це рішення, виявився Олексій Гончаренко. І ставтесь до цього, як хочете.