В останній день Форуму видавців погода вирішила нагадати, в якому місті проходить це дійство і чому жартують, що дощ тут іде з 1256-го року. На зміну спекотним і сонячним будням прийшов дощ на пару з прохолодою. Кажуть, якщо в день вашого від'їзду дощить, це означає, що місто плаче, сумуючи за вами. Це вважається доброю прикметою. Ось і Львів заплакав і продовжує лити сльози, адже його покинуло всіма любиме свято книги. Засмутилися, звичайно, і львів'яни з гостями міста. Дехто й за чотири дні не встиг придбати все, чим так хотілося поповнити домашню бібліотеку. Неодноразово доводилося в неділю бачити засмучені обличчя відвідувачів перед порожніми стендами видавництв, які вже попрощалися з книжковим ярмарком. Або ж коли останній примірник такої бажаної книжки вже був проданий. Виникає враження, що ажіотаж серед книгоманів не йшов би на спад, навіть якби захід тривав цілий тиждень.

23-й Форум видавців запропонував своїм відвідувачів більше тисячі найрізноманітніших заходів: від презентацій, дискусій і майстер-класів до вистав, кінопоказів та концертів. Кожного вечора доводилося засиджуватися перед програмою наступного дня, плануючи, куди б навідатися завтра. Добряче прийшлося поламати голову, як усе встигнути відвідати, жаліючи, що не до снаги людині перебувати у двох, трьох, а то й чотирьох місцях одночасно. Програма, як завжди була насичена, тому ярмарок для багатьох відвідувачів став чотириденним інтенсивом, який, на жаль, минув дуже швидко.

Ажіотаж навколо Форуму видавців не може не радувати. Це вкотре доводить, що книга жива й буде жити вічно. Літературне життя вирує, вписуючи все нові імена в історію української літератури. Десятки тисяч книжок було придбано, що дуже тішить. Навіть за нинішніх скрутних часів найстаршу книжкову виставку країни продовжують організовувати, видавці продовжують видавати якісні книжки, а українці продовжують їх купувати, незважаючи на те, що гаманець суттєво порожніє після відвідин ярмарку. Шкода, що минули часи, коли на Форумі книги коштували дійсно суттєво дешевше, ніж у книгарнях.

Як щодо якості самих книг? Очевидно, що далеко не всі автори та видавництва могли б отримати за свої проекти оцінку «відмінно». Не буду зараз бавитися у великого критика, а просто відзначу тенденцію, на якій наголосив у особистій розмові один письменник: «Треба розуміти, що чимало з нових книжок зроблені нашвидкуруч. Абияк написаний текст, ще гірше він відредагований. На додачу ще й дизайн як-небудь оформлений. Тим не менше, цю книжку спішать видати до Форуму видавців, аби там її презентувати і щоб там вона належним чином продалася. Хоча насправді ні за формою, ні за змістом ця книжка не є довершеною».

Також про ще одне спостереження, яке за 23 роки Форуму утвердилося в сталу тенденцію. Дуже багато видавництв навіть не задумуються над тим, щоб грамотно оформити свій стенд. Вони попросту розкладають книжки і чекають на покупців. Ще гірше, якщо продавець починає горланити на весь Палац мистецтв про свій «світовий бестселер, справжній мегахіт, який можна придбати тільки тут і зараз». Звідси і атмосфера своєрідної «барахолки», від якої книжковий ярмарок не може ніяк спекатися. Слід розуміти, що одна справа - торгувати на книжковому ринку біля пам'ятника Федорову (не в образу сказано, адже тут справді своя атмосфера), а інша - презентувати своє видавництво на Форумі видавців, що є зовсім іншим рівнем. Так, зараз почнуться докори, мовляв, скромності вам не позичати, але прикладом для інших видавництв можна назвати стенд «Дня», оформлений зі смаком. Також можна відзначити стенди «Видавництва Старого Лева» та «Клубу сімейного дозвілля». Більше і пригадати немає кого. Справді гарно оформлених стендів на цьогорічному книжковому ярмарку було дуже мало.

Утім, Форуму видавців хочеться співати тільки оди, адже це справжнє книжкове свято, яке, на жаль, уже завершилося. Будемо сумувати та чекати наступного року. Клопотів до тих пір у книгоманів вистачає. Треба ж ще перечитати всі новинки, які поповнили наші домашні бібліотеки у Львові. Тому дочитуйте цей блог та беріться до ще тепленьких і свіженьких книжок.