З року в рік зростає рівень безготівкових платежів із використанням банківських карток. Однак, на жаль, спостерігається ще одна тенденція - зростає кількість шахрайських операцій з картками. Національний банк вирішив боротись с цим негативним явищем, запропонувавши ввести «принцип нульової відповідальності». Що це таке?

Зміст принципу нульової відповідальності в тому, що клієнт не несе відповідальності за крадіжку грошей з його карти, якщо вона відбулася без його сприяння. Відповідно, банком має бути проведено розслідування, за результатами якого і буде прийматися рішення: відшкодовувати клієнту викрадені кошти чи ні.

Якщо немає доказів, що клієнти самі спровокували крадіжку своїми діями або бездіяльністю, тоді банки зобов'язані власним коштом повертати клієнтам гроші, викрадені з їх карток шахраями.

Варто зазначити, що НБУ своєю постановою №382 від 06.09.2016 уже заборонив банкам перекладати всю відповідальність за крадіжку грошей із карток на їх власників.

Зокрема, передбачено, що умови договору про використання платіжної картки не повинні містити вимогу про безумовну відповідальність користувача картки за неналежний переказ.

Виняток - якщо доведено, що дії або бездіяльність користувача призвели до втрати платіжної картки, розголошення ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію.

Читайте також: Вместо лопнувших банков в Украине массово открывают финансовые компании

Вказаний принцип не є чимось новим для вітчизняної банківської системи. Наприклад, минулого року Верховний суд України виніс постанову в справі №6-71цс15, у якій виклав аналогічну правову позицію. Крім того, із 1 серпня поточного року принцип нульової відповідальності (оскільки він уже успішно діє у багатьох країнах світу) для власників своїх карток запровадила одна з платіжних систем в Україні.

Більше того, усі серйозні фінустанови і раніше практикували подібний підхід. У кожному крупному банку існує підрозділ фрод-моніторингу, який при виявленні випадків шахрайства проводить розслідування на предмет причетності до нього клієнта і приймає рішення, відшкодовувати кошти чи ні.

На практиці банки часто відмовляють у поверненні коштів лише через те, що клієнт повідомив про їх крадіжку вже після здійснення неправомірної транзакції. А деякі банки в договорах окремим пунктом вказували, що за будь-яких обставин відповідальність за свої гроші несе клієнт. Ця норма прописувалась дрібним шрифтом і клієнт про неї, як правило, не знав.

Слід зазначити, що на даний час навіть за наявності в договорах із банком вищевказаних незаконних положень або за відсутності будь-яких положень, які врегульовували би відповідальність клієнта у таких випадках, - реально домогтись справедливості. Адже це в жодному разі не позбавляє клієнтів права вимагати від банків повернення грошей за операціями, які вони не проводили, у тому числі й в судовому порядку, керуючись відповідною практикою Верховного суду України.

Принцип «нульової відповідальності» покликаний викорінити таку практику недобросовісних банків. Але є і інша думка. Багато хто вважає, що подібна ініціатива цілком може спровокувати різку активізацію карткового шахрайства, підвищення витрат банків на боротьбу з ним і викликане цим підвищення вартості відповідних банківських послуг.

Вбачається, що реакція банків залежить від систем моніторингу операцій, які в них існують. Банки, які вже впровадили у себе якісні системи протидії шахрайству і без того спокійно виплачують своїм клієнтам компенсації. Це ж правовий парадокс, коли банк бере у людини гроші на зберігання, отримує завдяки цьому певну вигоду, але відповідальності за їхнє збереження не несе.

Якщо клієнт відповідає за те, щоб не надавати нікому свої особисті дані, і банки його про це попереджають, то сам банк зобов'язаний виявляти підозрілі операції. Наприклад, якщо звичайна платіжна активність клієнта зосереджена в одному конкретному місті, але раптом операція відбувається де-небудь в іншому кінці країни.Такі транзакції потрібно, як мінімум, перевіряти.

Якщо ж банк не реагує на подібні речі належним чином, тоді відповідальність повністю лежить на ньому і його службі безпеки. У відповідь на побоювання деяких банків з приводу того, чи не провокуватиме принцип нульової відповідальності вже самих клієнтів на шахрайство, необхідно зауважити, що нове правило не означає, що клієнт зможе отримати компенсацію відразу ж після крадіжки грошей.

Читайте також: О новой форме мошенничества, которая набирает обороты в последнее время

Адже, у разі проведення несанкціонованої операції по картці, кошти повертаються банком на картковий рахунок клієнта лише після проведення відповідного розслідування із залученням міжнародних платіжних систем, правоохоронних органів, зокрема кіберполіції.

Разом із тим, викликає занепокоєння те, що наслідком впровадження можливості завжди повернути свої гроші стане втрата клієнтами пильності, що неминуче призведе до зростання шахрайських операцій. Тому держателям банківських карток у жодному разі не слід забувати про елементарні правила безпеки при користуванні картками, зокрема щодо нерозголошення ПІН-коду або іншої інформації, яка дозволяє ініціювати платіжну операцію.

Логіка принципу нульової відповідальності цілком зрозуміла: банк - це високотехнологічна установа, тож потенційно він має значно кращі за пересічну людину можливості убезпечити її гроші на картковому рахунку. Банки повинні вдосконалити свої системи безпеки і працювати зі страховими компаніями, щоб звести до мінімуму випадки шахрайства.