В середині 40-х років моя двоюрідна прабабця Тодоська померла від запалення і кровотечі після підпільного аборту. Четверо дітей, чоловік, який повернувся з війни інвалідом - без ніг і з ще більш нестерпних характером, ніж до того. Ще однієї дитини не було в планах. Після смерті Тодоськи діти опинились по сиротинцях, окремо один від одного, чоловік - спився.

Зараз 2016 рік. Хочеться вірити, що усе інакше, але чоловіки знову повертаються з війни інвалідами - без ніг і з травмованими душами. З іншої війни, звісно, але смерть усюди однакова.

А жінкам знову хочуть заборонити робити з своїм тілом те, на що мають право чоловіки - тобто що завгодно.

Читайте также: "Польский Сейм потеснил на пьедестале идиотизма Брэксит и Трампа"

Закриваю очі і бачу, як накочується хвиля, яка може відкинути нас далеко назад. Не треба, давайте триматися берега.