Оці люди, які, навіть коли Путін помре, все одно напишуть, що не можна тішитися з людської смерті - вони ж наші праведники, та? Це саме вони рятують нас від геєни, гієни і гоморри?

Все ОК, мають право, але мене дивує інше. Тішитися з нагоди смерті виродка-інтервента, який убивав полонених і поранених, вважається негуманним. Натомість, бажати цілій Російській Федерації економічного колапсу, гуманітарної кризи та розпаду (і, як неминучого наслідку, громадянської війни) - не гріх. Принаймні, я ніколи не бачив, щоб хтось із праведників цим переймався. Хоча колапс, криза, розпад і громадянська війна принесуть горе і ймовірну смерть величезній кількості людей, які ні в чому не винні. Ось відключать, наприклад, узимку від електрики будинок для дітей з інвалідністю десь у Хакасії - бо світла більше нема, скінчилось, дефолт.

Читайте также: Урок, который Моторола доказал своей бесполезной жизнью

Пам'ятаю ще зі школи такий умоглядний психологічний експеримент: «Уяви апарат, який, коли ти натискаєш на кнопку, дає тобі сто доларів, але в цей час у Китаї вмирає сто довільних китайців». Чимало людей на це запитання починали торгуватися: а як вони вмирають? А китайці молоді чи старі? А їх же ж там мільярд, сто - це не так багато? А сто доларів - це сто доларів :)

Так і тут. Натиснути кнопочку, від якої помре, захворіє, зубожіє невизначена кількість людей, хороших, поганих і ніяких - це норм. Дати волю емоціям, коли здихає конкретний ворог-чувирло - аяяй.