Депутат-свободівець Львівської міськради Юрій Михальчшин на вчорашньому марші вишиванок на честь дивізії «Галичина»  (організатором якого був львівський «Автономний Опір», який він же, Михальчишин, і очолює) сказав буквально наступне:

«Сьогодні ми, на жаль, не можемо підняти синьо-жовтий прапор, бо цей прапор – не нашої держави. Це прапор, який висить над будівлями прокуратури, цей прапор на плечі в тих, хто гумовими кийками б’є українських студентів й пенсіонерів, коли вони виходять на законний протест. Тому ми цей прапор акуратно згорнемо і, приклавши до серця, заховаємо до кращих часів».

Як вам таке антидержавництво-лайт?

Дуже характерна стаття, де проголошуються подібні ідеї розміщена на ресурсі Юрія Михальчишина та його “автономних” товаришів  “Орієнтири”.  Дозволю собі процитувати:

«Бісить, що деякі націоналісти ще досі не можуть позбутися цієї дебільної звички, закладеної всілякими “націоналістами” ще з 90-х. Я маю на увазі “державний патріотизм”. Цим самим вони роблять величезну послугу бюрократам-окупантам. Створити образ україномовного толерантного націонал-ліберала, який буде любити свою державу та у потрібний час (війна з Росією) заступитись за неї.  Розмахування державним прапором та завивання гімна (бу-га-га, як смішно звучить, не знаю навіть наголос на який склад в цьому випадку треба ставити?) – то не є націоналізм. Держава – це чиновники, армія, МВС, СБУ, президент та інші люди, на яких чекає сумна доля…»

«Ще більш безглуздо виглядають сьогоднішні «синьо-жовті» протести різноманітних соціальних груп населення проти політики міністрів та парламенту. Який чином присутність державних прапорів «в’яжеться» з мітингом проти владної політики? Проте, неосвіченість обивателів це ще куди не йшло. Більше вражає подібна «державницько-прапорова» тенденція серед націоналістів…»

«Синьо-жовтий прапор – це сьогодні, на жаль, не символ націоналіста.»

Юрій Михальчишин називає себе націоналістом,  хоча насправді є марксистом, в чому можна переконатися, якщо почитати його сайт “Ватра” чи подивитися його відео-лекції з характерно-марксистськими назвами “Класова боротьба” та “Класова війна”. Михальчишин спекулює назвою “націоналіст”, але на подібну фальсифікацію здатні “клюнути” лише слабконервові  й необізнані люди. Насправді Михальчишин марксист, бо сповідує й проповідує ідею Маркса, а класова боротьба — ключове поняття марксизму. Михальчишин часто цитує Маркса, чим підтверджує свою репутацію марксиста. Це цинічна підміна понять, “розвод для лохів”.  І насамперед  це “розвод” електорату ВО “Свобода”, членом, депутатом, ідеологом і заступником голови якої є цей самий Юрій Михальчишин, а за сумісництвом  – ідеолог та один з лідерів “Автономного опору”.

Антиукраїнські антидержавницькі закиди з боку “автономів” – це засада їхньої ідеології. Приклад, де чітко видна позиція “автонома” (з того ж самого михальчишинського сайту):

"Не раз доводилось чути від старих діячів «правого руху» шедеври типу: “Ну як можна бути проти держави, це ж все-таки своя держава".

“Автономні націоналісти” дедалі стають схожими на “націонал-анархістів”.  В середовищі “автономів” зникає табу відносно праць К. Маркса і Ф. Енгельса.  Все більш популярною темою в середовищі автономів (серед яких багато членів та прихильників ВО “Свобода”)  проповідується те, що сьогоднішні ліві утратили революційним потенціал і їх місце мають зайняти «націонал-революціонери», перейнявши окремі ідеї марксизму («безкласове суспільство» і тому подібне).

“Автономи” запевняють, що вони не мають відношення до жодної політичної сили, але це неправда. Їх дії підпорядковані стратегії партії ВО „Свобода” – “контрсистемні націоналісти” беруть участь в акціях партії, а також анонсують майбутні заходи на своєму сайті. Насправді ж діяльність “автономів” підпорядковується стратегії «Свободи» – майже всі акції суспільно-політичного характеру ініціюються партією.

Леля СВАРГА