"Тающий снежок, клубившийся над венгерской столицей, не охладил жар событий". Будапешт це не лише меморандум 1994-го. Це ще й радянське вторгнення 1956-го, й нині – 60 років тих подій.

Брехлива від першого до останнього слова книжечка, написана кореспондентами "Комсомольської правди" прямо по свіжих слідах радянсько-російської інтервенції проти Угорщини, дивом збереглася в моїй домашній бібліотеці... Лежить ще з кінця 1970-х років, коли виколупав її зі стосів макулатури в заготівельній конторі, куди мене, жадібну до політичної літератури дитину, пускала ритися мамина подруга сторожиха тітка Шура.

Читайте також: Знищити Київ. Перша в Другій світовій спроба стерти історичне місто з лиця землі

Звичайно ж, радянські війська вдерлися до чужої країни, щоб протистояти "фашистам" і "хунті". Штампи московської пропаганди не оновлюються десятиліттями. Ось кілька підписів до світлин: "Жертвы фашистского террора", "Вот так расправлялись со своими жертвами фашистские молодчики", "Прохожий повешен за то, что он якобы сотрудник органов госбезопасности".

Читайте також: 25 років тому сталося диво. Однак нині чекати на нього не варто

Що могла подумати дитина, яка тоді начиталася такого? Й от що я подумав тепер, перегортавши цю книжку через 37 років, Угорщина-56, Чехословаччина-68, Афганістан-79, дивом пропущена Польща-81, Грузія-08, Україна-14... І жодних підстав ставити крапку у цьому реченні – нема.