Як вижити в мирному житті тим, хто зумів встояти і вціліти на передовій АТО? Над цим питанням у блозі на сайті "Новое время" розмірковує підприємець Андрій Мацола.

Що робити тим, хто повернувся з війни, якщо війна не оголошена? Як вижити в мирному житті тим, хто зумів встояти і вціліти на передовій АТО? Як ми повинні реально, а не гаслами допомогти тим, хто захищає нас і країну? Через два з половиною роки війни ці питання залишаються відкритими.

Ми знаємо про те, що існують волонтерські організації, які займаються реабілітацією бійців АТО - і тих, хто фізично здоровий, проте має психологічні проблеми, і тих, хто став інвалідом. Ми знаємо поодинокі успішні спроби демобілізованих відкривати свій бізнес. Ми захоплюємося героїзмом людей, які, незважаючи на інвалідність, починають фермерську діяльність. Ми готові купувати самі й закликати інших замовляти піцу "VETERANO", тому що її роблять ветерани АТО.

На жаль, таких щасливих випадків одиниці на десятки тисяч тих, хто повернувся і поки не зміг знайти себе в мирній ситуації.

Читайте також: У Києві невідомі розстріляли ветерана АТО, який боровся з ігровим бізнесом. ФОТО 18+

Від фахівців ми знаємо, що кращими методами реабілітації вважаються розуміння сім'ї та заняття улюбленою справою. Ці поняття взаємопов'язані. Прийшовши з війни, дасть Бог живим і здоровим, бійці часто втрачають підтримку сімей, тому що не можуть їх забезпечити. Тож улюблена справа може стати ключовим фактором у поверненні до мирного життя.

Я, як і багато хто з нас, чітко розумію, що значить улюблена робота для українця, для чоловіка. Займаючись улюбленою справою, я не тільки розвиваю своє виробництво, я заробляю, сплачую податки, маю можливість займатися благодійними та іншими проектами. Я створюю ту саму додаткову вартість, яка в нинішній економічній ситуації повинна розворушити економіку України.

Мале і середнє підприємництво, залучення в нього ветеранів АТО - це те, що зараз може компенсувати Україні часткову втрату промислового потенціалу і військові втрати. Не варто вважати, що це підприємництво - виключно торгівля. Воно, перш за все, повинно торкнутися виробництва товарів і послуг, тих сфер, в яких ветерани АТО можуть себе проявити.

Для того, щоб втягнути їх у виробничий процес, повернути в мирну ситуацію і психологічно реабілітувати, потрібно не так вже й багато: соціальна відповідальність бізнесу, готового допомогти ветеранам АТО відкрити і успішно запустити їхні проекти; допомога держави, готової надати українським героям податкові преференції; створення системи навчання тих, хто хоче зайнятися своїм бізнесом. Насправді, це не важко реалізувати. Героїв АТО потрібно навчити роботі з новими проектами, при чому в тій сфері, яку вони люблять і в якій себе бачать.

Читайте також: Ніякого "посттравматичного синдрому" не існує, - ветеран АТО

Така допомога людям дійсно потрібна. Як говорилося в старій приказці, потрібно давати людині не рибу, а вудку. Над створенням цих "вудок" зараз і повинен подумати успішний український бізнес. Оптимально - створюючи централізовані структури для навчання та підтримки захисників України. І це не тільки подяка нашим героям, це психологічна й економічна реабілітація всього суспільства, якої воно потребує більше, ніж будь-коли.