Кілька днів тому в Facebook зчинився скандал через скріншоти, які виставила в соцмережу одна столична мама, зазначає в своєму блозі на "Новому часі" журналістка Олександра Горчинська. На скріншотах – листування у Viber, у чаті для батьків, чиї малюки ходять в один зі столичних дитсадків. Обговорювали необхідність здавати гроші на подарунки співробітникам садка й на інші додаткові "блага". Та сама мама, яка виставила скріншот, виявилася єдиною з усіх, хто був проти поборів, і не побоялася висловити свою позицію.

"Йдіть узагалі, ви займаєте чиєсь місце", – отримала вона у відповідь від виховательки своєї дитини. А від інших мам і тат – особисті образи в чаті.

Я прочитала трохи більше на цю тему, і виявилося, що у Facebook є окрема група "Батьки СОС", де батьки школярів та вихованців дитсадка діляться такими проблемами. Як правило, на цілу групу або клас знаходяться всього одні, найсміливіші батьки, які відмовляються здавати гроші на казна-що. Решта мало того, що вважають це нормальним, так ще й усіляко принижують "білу ворону".

Тому що, на їхню думку, нормально – здавати на подарунки всім співробітникам аж до медсестри і кухарки, яких, можливо, ніколи й не бачили в обличчя, на штори, на дошки, на воду, на парти, на мило, на "ремонт" і на квіти з цукерками.

У мене немає своїх дітей. Але моя мати декілька років працює в дитячому садку – не вихователькою і не нянею, скажу відразу. І в ній, на мій жах, все ще сидить та ж нав'язана суспільством звичка – "всі так роблять". Причому ви не повірите, але доводиться здавати і їй. Наприклад, раз у якийсь період часу в садок приходить районна перевірка з іспитом із техніки безпеки. Ну, що там зазвичай може бути: правила поведінки з електроприладами, не пхати пальці в розетку, вимикати за собою світло. Щоб вдало скласти цей іспит, вони – співробітники, яких будуть перевіряти – відразу скидаються по 20 грн членам цієї самої комісії. І це не так, як буває, наприклад, в інституті: гроші приніс, на запитання не відповідав, галочку поставили. Ні. Гроші приніс, але на запитання все одно відповідаєш. Тільки на одне замість трьох або щось на кшталт того.

Коли я запитую в неї, чому не можна просто прийти і відповісти на всі три запитання – ти ж доросла жінка, яка повинна знати, як поводитися з електроприладами, вона відповідає: "У нас так прийнято, що я одна зміню". Усі так роблять – залізний псевдоаргумент, який засів у підкірці в людей настільки глибоко, що його не витягнути звідти навіть за роки.

Мені завжди пояснювали, що потрібно вчитися заради себе, а не заради оцінок. Ще в школі батьки зрозуміли, що я не можу однаково ідеально знати все, змирилися, що в них росте "типовий гуманітарій", який не розуміє математику, але зате завжди пише твори з української мови на 12, а тому за те, щоб купити оцінку в школі або інституті, ми ніколи не хвилювалися. Те саме і в інституті – не була круглою відмінницею, ну і добре, адже не це найважливіше в житті. Так, я вітала улюблених учителів на свята – носила деяким пакети з кавою та цукерками на 8 березня. Але не з метою підкупу. Просто серед них дійсно були люди, які, напевно, і допомогли мені стати тим, ким я є зараз.

Не так давно мені розповідали, що в моїй школі – одній зі звичайних, на Троєщині, теж тривають активні побори. Причому "на директора" здають самі ж учителі. Можна просто почитати і відгуки на будь-якому із сайтів в інтернеті, де пишуть про "директорку-королеву". Але і тут знаходяться коментатори-опоненти, які обурюються: "Де ви бачили, щоб без грошей?".

Ось це "Де ви бачили, щоб без грошей?" усе ще простежується в інших інстанціях – наприклад, поліклініках, де можна купити лікарняний або довідку. У податкових або суді. І найголовніший аргумент тут, як правило, все той самий: "Усі так роблять". При цьому люди не втомлюються скаржитися на депутатів-корупціонерів, на "продажних ментів" і всіляко лаяти владу, нарікати, що корупція як була, так і залишилася. Але ніхто не вважає цією самою корупцією плату за "безкоштовну" освіту чи медицину. При цьому, якщо запропонувати платну поліклініку або приватну школу, швидше за все, буде "дорого". Але платити за безкоштовне чомусь нормально.

Кажуть, правильно починати боротьбу з корупцією саме з низів. Тому що верхи, як правило, більш публічні – якщо їх у чомусь викриють і розголосять, це буде важче приховати, ніж, коли йтиметься про вчительку середньої школи або виховательку з дитсадка. Спочатку я думала, для цього потрібна зміна поколінь: щоб пішли ті, з радянським стереотипом "у всіх так" і "а що люди подумають", а прийшли молоді, які прагнуть до змін. Але тепер, коли я читаю про те, що це нове, моє покоління в кількості 30 осіб гнобить одного незгодного, стає справді страшно.