Вчора, 22 листопада, в інформаційному агентстві УНІАН під час прес-конференції на тему:"Результати опитування КМІС щодо поточних соціально-політичних настроїв у суспільстві", було оприлюднено результати всеукраїнського опитування громадської думки.

Згодом на сайті КМІСу з'явилася більш докладна інформація про результати опитування, проведеного фахівцями КМІСу. 

Зокрема, головними результатами опитування КМІС названо наступні дані:

- 82% українців оцінюють поточну соціально-економічну ситуацію як «погану». Основною причиною, на думку українців, є корупція у вищих ешелонах влади -так вважають 66% опитаних.

- 84% українців загалом негативно оцінюють «все, що зараз відбувається в країні». З тих, хто дав таку оцінку 56% вважають, що в такій ситуації «краще виходити на вулицю з протестом», 16% вважають, що «краще терпіти все заради збереження спокою». При цьому 40% українців говорять, що готові особисто взяти участь в акціях протесту проти чинної влади.

- 69% українців вважають, що Президент Петро Порошенко веде країну у неправильному напрямку. Вважають, що веде у правильному напрямку - 14%.

- 70% опитаних вважають, що Президент Петро Порошенко не здатен вивести країну з кризи. Протилежної думки дотримуються 14%. Водночас, 68% українців не вірять, що Президент Петро Порошенко здатен припинити війну. 16% вважають, що він може це зробити.

- Запровадження безвізового режиму з ЄС є важливим для 40% українців, неважливим - для 52%.

- Більшість українців (65%) вважають, що субсидії є «перерозподілом коштів на користь олігархів» (не вважають так - 12%). Разом з цим 44% вважають, що субсидії є «суттєвою допомогою від держави українським родинам», не вважають так 38%.

- 54% українців негативно ставляться до ідеї сплачувати за комунальні послуги у розстрочку, позитивно - 23%.

- 13% українців вважають, що підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень призведе до відчутного зростання їхніх особистих доходів, не вірять - 75%.

- За результатами анонімного опитування респондентів (методом «таємної скриньки»), якби парламентські вибори відбулися в середині листопада, пройшли б представники семи політичних сил. Більшу підтримку, ніж інші партії, отримала б ВО «Батьківщина» (20% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі за рівнем підтримки йдуть «Блок Петра Порошенка» (13,3%), Радикальна партія Олега Ляшка (9,8%), «Опозиційний блок» (9%), партія «За життя» (8,2%), «Самопоміч» (6,0%) і «Громадянська позиція» (5.8%). Партія «Свобода» на грані проходження (4,9%)

- За результатами анонімного опитування респондентів (методом «таємної скриньки»), якби вибори Президента України відбувалися в середині листопада 2016 року, то в першому турі найбільше голосів отримала б Ю. Тимошенко (24% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). На другому місці - П. Порошенко (17,9%).

- У разі виходу до другого туру Юлії Тимошенко та Петра Порошенка, більше голосів отримала б Юлія Тимошенко.

Читайте також: Щойно оприлюднені соціологічні дослідження КМІСу зафіксували одноосібного лідера електоральних симпатій

"Робота соціологів в останні два роки істотно ускладнилася через проблеми, пов'язані з можливостями опитувань на Донбасі. Відсутня надійна статистика про те, яка кількість населення проживає на контрольованій і на неконтрольованій частині Луганської і Донецької областей. Соціологам доводиться приймати рішення про розподіл вибірки при різних гіпотезах -з урахуванням міграції, без урахування міграції, з урахуванням неконтрольованої території, без урахування і т.п. Через це дані різних опитувальних компаній можуть відрізнятися на декілька відсотків (особливо це стосується рейтингів). У даному опитуванні вибірка розподілялася лише на контрольованій частині Донбасу, в тій пропорції, яку за даними ЦВК становили виборці Донбасу в останніх парламентських виборах (жовтня 2014 року)", - коментують фахівці КМІСу.

Оцінка соціально-економічної ситуації в Україні

- На запитання «Загалом, як Ви оцінюєте нинішню соціальну-економічну ситуацію в Україні?» 82,4% респондентів відповіли «погано». Варіант «ні добре, ні погано / посередньо» обрали 15,5% респондентів. «Добре» оцінили соціально-економічну ситуацію 0,8% респондентів. Ще 1,3% респондентів не змогли відповісти на запитання.

- На запитання «Яка, на Вашу думку, головна причина того соціально-економічного стану, в якому зараз перебуває Україна» відповіді респондентів розподілилися таким чином (респондент міг обрати до 2-х варіантів):

• 65,9% обрали варіант «масштабна корупція у вищих ешелонах влади»;
• 40,5% - «воєнні дії на Сході України»;
• 33,6% - «безпорадність та непрофесіоналізм чинної виконавчої влади»;
• 25,8% - «неспроможність Верховної Ради ухвалювати потрібні країні закони»;
• 5,6% - «проведення зовнішніми силами спецоперації з метою усунути із світової арени державу Україна як конкурента»;
• 2,7% - «дії «п'ятої колони» Росії»;
• 1,8% назвали інші варіанти відповіді;
• 2% не змогли відповісти на запитання.

На запитання «У цілому, як Ви оцінюєте все, що зараз відбувається в країні - позитивно чи негативно?» 83,5% респондентів відповіли «негативно». Варіант «позитивно» обрали 5,3% респондентів. Ще 11,1% респондентів не змогли відповісти на запитання.

Протестні настрої населення

- На запитання «Що, на Вашу думку, краще - терпіти все, що зараз відбувається в країні заради збереження спокою, чи вийти на вулицю з протестом?» серед тих, хто негативно оцінює все, що відбувається в країні, 16% вважають, що «краще терпіти все заради збереження спокою», а натомість 56% вважають, що «краще виходити на вулицю з протестом».

- Водночас на запитання «Ви особисто готові чи не готові взяти участь у акціях протесту проти чинної влади?» серед усіх українців 39,6% відповіли, що «готові». «Не готові» брати участь в акціях протесту 46,1%. Ще 14,3% респондентів не змогли відповісти на запитання.

Читайте також: Матвієнко: Кількість українців, готових до протестів, - це трагічно небезпечна цифра для поточного злочинного режиму в Україні

В якому напрямку Президент Петро Порошенко веде країну. Здатність Президента вивести країну з кризи і припинити війну.

- На запитання «На Вашу думку, Президент України веде країну в правильному чи неправильному напрямку?» 68,5% обрали варіант «у неправильному напрямку». Варіант «у правильному напрямку» обрали 13,9% респондентів. Ще 17,6% респондентів не змогли відповісти на запитання.

- На запитання «Чи здатен, на Вашу думку, Президент Петро Порошенко вивести Україну з кризи?» 69,9% сказали «ні». Відповіли «так» обрали 14,1% респондентів. Ще 16% респондентів не змогли відповісти на запитання.

- На запитання «Чи здатен, на Вашу думку, Президент Петро Порошенко припинити війну?» 68,1% сказали «ні». Відповіли «так» обрали 16,4% респондентів. Ще 15,5% респондентів не змогли відповісти на запитання.

Читайте також: Людей на протести виводить боротьба за справедливість, а не економічне становище - соціолог

Ставлення до повного політичного перезавантаження української влади. Підтримка проведення дострокових парламентських виборів

- На запитання «Ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з думкою окремих політиків про необхідність повного перезавантаження української влади, включаючи Президента, Уряд, Верховну Раду, суддів та силових органів?» 63% відповіли, що «погоджуються». Не погоджуються з такою думкою 17,9%. 19,1% опитаних не змогли відповісти на питання.

- Водночас 38,3% українців підтримують проведення дострокових парламентських виборів, не підтримують - 41%. Ще 20,7% не визначилися зі своєю думкою.

Читайте також: Українці хочуть перезавантаження влади, але не готові довіритися новим політикам - соціолог

Важливість запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом

- На запитання «Для Вас особисто запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом є важливим чи неважливим» 40,1% відповіли, що це є «важливим». Запровадження безвізового режиму є неважливим для 52%. Ще 7,9% респондентів не змогли відповісти на запитання.

- Якщо серед респондентів Західного макрорегіону 67,2% респондентів обрали варіант «важливим», то серед респондентів Центрального макрорегіону - 36,6%. У Південному макрорегіоні - 21,7%, у Східному макрорегіоні - 25,3%, на Донбасі - 17,8%.

Комунальні тарифи, субсидії, підвищення мінімальної зарплати

- 65,4% опитаних погоджуються із твердженням, що «Субсидії для оплати комунальних послуг є перерозподілом державних коштів на користь олігархів». Не вважають так - 11,7%, не змогли відповісти - 22,9%.

- Водночас, 44,4% респондентів погодилися із твердженням, що «Субсидії для оплати комунальних послуг - це суттєва допомога держави українським родинам», не погодилися - 37,9%. При цьому, серед респондентів, які сказали, що їхні родини отримують субсидію, 59% вважають, що субсидії є «суттєвою допомогою».

- На запитання «Як Ви ставитеся до ідеї сплачувати за житлово-комунальні послуги у розстрочку, нещодавно озвученої Прем'єром Володимиром Гройсманом?» 22,8% відповіли, що «позитивно», водночас, 54,2% висловили «негативне» ставлення. 23,1% не змогли відповісти.

- На запитання «Ви вірите чи не вірите в те, що обіцяне Урядом дворазове підвищення рівня мінімальної зарплати призведе до відчутного зростання особисто Ваших доходів?» відповіли, що «вірять» - 12,9%, «не вірять» - 75%, не змогли відповісти - 12,1%.

Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині листопада, то з усіх громадян України віком від 18 років -

8,4% проголосували б за партію «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»,

5,8% - за партію «Блок Петра Порошенка»,

4,4% - за партію «Опозиційний блок»,

3,9% - за Радикальну партію О. Ляшка,

3,5% - за партію «За життя»

2,7% - за партію «Громадянська позиція»,

2,6% - за партію «Об'єднання «Самопоміч»,

2,4% - за партію «Всеукраїнське об'єднання «Свобода»,

1,3% - за партію «Хвиля»,

1,0% - за партію «УДАР»,

1,0% - за партію Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана,

0,8% - за партію «Демократичний альянс»,

0,7% - за «Партію простих людей»,

за інші партії - загалом 5,2%,

6% - викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,

22,4% - вирішили не брати участь у голосуванні,

27,7% - не визначилися, за кого голосувати.

Таким чином, якби ті, хто не визначився за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б близько 44% усіх виборців, і подані голоси розподілилися б наступним чином (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині листопада):

19,1% проголосували б за партію «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»,

13,2% - за партію «Блок Петра Порошенка»,

10,1% - за партію «Опозиційний блок»,

9% - за Радикальну партію О. Ляшка,

8,1% - за партію «За життя»

6,1% - за партію «Громадянська позиція»,

6% - за партію «Об'єднання «Самопоміч»,

5,5% - за партію «Всеукраїнське об'єднання «Свобода»,

3% - за партію «Хвиля»,

2,4% - за партію «УДАР»,

2,3% - за партію Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана,

1,9% - за партію «Демократичний альянс»,

1,6% - за «Партію простих людей»,

за інші партії - загалом 11,8%,

Нижче в Таблиці поточний рейтинги партій (серед тих, хто збирається голосувати і визначився, за кого віддати свій голос) порівнюється з рейтингами станом на вересень 2015 року, на лютий-березень 2016 року, на вересень 2016 року і з результатами виборів 2014 року.

Також для кожного опитування наводиться відсоток від усіх громадян України у віці 18 років і старше, які на момент опитування збиралися брати участь у голосуванні і визначилися, за яку партію віддати свій голос.

У КМІСі наголосили, що ці результати перевірялися методом «таємної скриньки» (крім прямого запитання респонденту передавав бланк з переліком партій, який респондент самостійно заповнював і вкидав у спеціальну скриньку) і показали свою стабільність. Нижче в Таблиці наводяться розподіли відповідей на запитання про голосування на виборах, поставлені методом «Таємної скриньки».

"Сам список партій до тих пір, поки не почалася передвиборча кампанія і не закінчилася реєстрація та жеребкування місця партії у бюлетені, є деякою гіпотезою (в даному випадку гіпотезою замовника). В цьому опитуванні пропонувався список з 27 політичних сил. Хоча зараз Віталій Кличко і Володимир Гройсман асоціюються з командою Президента, але враховуючи намагання цих політиків демонструвати самостійність і, можливо, не повну задоволеність свого становища у пропрезидентській силі, у разі проведення виборів вони можуть здійснити спробу самостійно балотуватися в парламент. Тим більше, що у випадку мера Києва є досвід партії "УДАР", а у випадку Прем'єра - партій "Совість України" і "Вінницька європейська стратегія". Остання, до речі, на останніх місцевих виборах набрала у м. Вінниця значно більше голосів, ніж "БПП". Тому доцільно було оцінити, наскільки великим є потенціал таких можливих учасників виборів. З іншого боку, отримані результати показали, що якщо додати результати цих двох партій до рейтингу БПП, то якісно загальний результат залишиться приблизно таким самим. Звісно інші списки партій можуть дати інші результати"", - прокоментував це дослідження генеральний директорк КМІС В.Паніотто.

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України

Якби вибори Президента України відбувалися в середині листопада, то з усіх громадян України віком від 18 років -

10,1% проголосували б за Юлію Тимошенко,

8,7% - за Петра Порошенка,

5,5% - за Вадима Рабіновича,

5% - за Анатолія Гриценка,

4,4% - за Юрія Бойка,

4,4% - за Олега Ляшка,

3,4% - за Андрія Садового,

2,1% - за Олега Тягнибока,

1,4% - за Дмитра Яроша,

0,2% - за Андрія Білецького,

за інших кандидатів - загалом 1,9%,

6,2% - викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень,

19,2% - вирішили не брати участь у голосуванні,

27,4% - не визначилися, за кого голосувати.

Таким чином, якби ті, хто не визначився за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б близько 47% усіх виборців, і подані голоси розподілилися б наступним чином:

21,3% проголосували б за Юлію Тимошенко,

18,5% - за Петра Порошенка,

11,7% - за Вадима Рабіновича,

10,5% - за Анатолія Гриценка,

9,4% - за Юрія Бойка,

9,4% - за Олега Ляшка,

7,2% - за Андрія Садового,

4,5% - за Олега Тягнибока,

3,1% - за Дмитра Яроша,

0,4% - за Андрія Білецького,

за інших кандидатів - загалом 4%.

Ці результати також перевірялися методом «таємної скриньки» (і показали свою стабільність). Нижче в Таблиці наводяться розподіли відповідей на запитання про голосування на виборах, поставлені методом «Таємної скриньки».

Також респондентам ставилося запитання «Якби у другий тур виборів Президента України вийшли Петро Порошенко і Юлія Тимошенко, за кого б з цих кандидатів Ви проголосували б?». Відповіді розподілилися таким чином:

17% проголосували б за Петра Порошенка,

23,8% - за Юлію Тимошенко,

7,5% - викреслили б усіх кандидатів, попсували б бюлетень,

35% не брали б участі у голосуванні,

16,7% не визначилися зі своєю думкою.

Також КМІС опублікував  фрагмент анкети з розподілом відповідей респондентів на запитання, оприлюднені у прес-релізі. Вказується, що запитання з анкети наводяться у порядку, в якому вони ставилися респондентам.

Запитання, які ставилися методом «таємної скриньки»

Якби у найближчу неділю відбувалися вибори до Верховної Ради України, чи взяли б Ви участь у голосуванні? Якщо «ТАК», а яким був би Ваш вибір, якби у виборах брали участь такі партії? Відмітьте тільки ОДНУ відповідь?

Якби у найближчу неділю відбувалися вибори Президента України, чи взяли б Ви участь у голосуванні? Якщо «ТАК», а яким був би Ваш вибір, якби у виборах брали участь такі кандидати? Відмітьте тільки ОДНУ відповідь?

Нагадаємо, що  з 4 по 13 листопада 2016 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення клієнта провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2039 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому ступені, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%.