Інтелектуальна власність сьогодні є одним з найцінніших активів. Вартість багатьох компаній, які відомі своїми торговими марками, технологіями, інноваціями, часто набагато більша, ніж класичних активів.

З огляду на те, що об'єктом митного контролю передовсім є товар, який може містити один або кілька об'єктів права інтелектуальної власності (торгові марки, промислові зразки, корисні моделі, географічні зазначення тощо), митниця стала одним із важливих елементів системи захисту прав інтелектуальної власності.

Наприклад, в товарі «спортивні кросівки» може захищатися:

- торгова марка (відрізняє дані кросівки від схожих товарів і захищає «репутацію» кросівок і компанію, якаїх виробляє);

- промисловий зразок (форма, малюнок, розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд товару);

- винахід, корисна модель (результат інтелектуальної діяльності в сфері, наприклад, технологій виготовлення кросівок).

Перебуваючи «на передовій» міжнародної торгівлі, митниця виконує, зокрема, і функції щодо захисту прав інтелектуальної власності, боротьби з контрафактними товарами.

Захист прав інтелектуальної власності на кордоні (IPR Protection at the customs border) - це ще один прояв правоохоронної сутності митниці.

Як відомо, крім фінансових і репутаційних ризиків, контрафактні товари можуть нести серйозну загрозу здоров'ю населення, екології, громадської безпеки.

Крім того, поряд з наркотрафіком, прибуток від виробництва і реалізації контрафакту є головним джерелом фінансування організованої злочинності і тероризму.

Тому боротьба з контрафактними товарами при митному контролі - безперечно, важливий напрямок не тільки в реалізації митної політики, а й у контексті реалізації інших державних функцій.

Читайте також: Родина головного прикордонника купила нерухомості на 15 млн грн. ВІДЕО

Чому ж саме митниця має "ловити" контрафакт на кордоні або в місцях митного оформлення?

Один простий аргумент - значно простіше зупинити контейнер з контрафактними ліками, іграшками, електротехнікою або агрохімією при митному контролі, ніж потім збирати «по шматочках» в місцях реалізації на внутрішньому ринку.

Якщо аналізувати ситуацію в Україні по «IPR Protection at the customs border», то зовнішні атрибути начебто присутні: ухвалено законодавство, що відповідає нормам СОТ, застосовуються аналогічні процедури (митний реєстр об'єктів прав інтелектуальної власності; механізми призупинення митного оформлення в разі виявлення ознак порушення прав, взаємодії з правовласниками, процедури знищення контрафактних товарів, перемаркування тощо).

Згідно зі статистикою ДФС, до митного реєстру внесено понад 3 тисячі об'єктів прав інтелектуальної власності. На підставі інформації з реєстру митницями тільки цього року здійснено понад 5 тисяч припинень митного оформлення за підозрою в порушенні прав інтелектуальної власності. І ці показники зростають з року в рік. Але, на жаль, вони (показники) не несуть об'єктивної оцінки ситуації щодо захисту інтелектуальної власності та боротьби з контрафактом.

Більш того, можу з упевненістю сказати, що сьогодні цей напрям роботи митниці - не тільки неефективний і безрезультативний, а й до того ж несе шкоду законній зовнішньоекономічній діяльності.

Поясню чому. Митні органи країн Європейського Союзу в 2015 році здійснили понад 81 тис. припинень митного оформлення за підозрою в порушенні прав інтелектуальної власності (43,7 млн. шт. різних товарів). Але головне тут не цифра (кількість припинень), а ефективність.

Так результатом 91% припинень стало або знищення контрафактних товарів (більше 15 млн. одиниць), або ініціювання судових процесів. Тільки в 3% випадків припинень товари виявилися такими, що не порушують права інтелектуальної власності, а в 6% - були випущені митницею у вільний обіг в зв'язку з тим, що правовласник не відреагував на припинення.

Ситуація в Україні - діаметрально протилежна. 99% припинень митного оформлення за підозрою в контрафактності закінчуються нічим. Ні протоколом про порушення прав інтелектуальної власності, ні знищенням, ні судовими розглядами.

При показнику понад 5 тисяч припинень за рік на всі митниці набирається в кращому випадку 5-7 фактів знищення контрафактних товарів і, може, ще з десяток адміністративних протоколів (в процентному відношенні - це менше 0,3% від усієї кількості припинень).

Митна служба США, досвід якої ДФС постійно вивчає: у 2015 році - 29 тис. випадків вилучення контрафактних товарів, вартість яких у разі їх оригінальності склала б майже 1,4 млрд. дол.

У підсумку на сьогодні можна констатувати, що ефективність діяльності ДФС із захисту прав інтелектуальної власності та боротьби з контрафактом - практично дорівнює нулю, а сама реалізація в Україні цієї важливої ​​функції митниці дискредитована і не відповідає міжнародній митній практиці.

При зовнішній наявності всіх необхідних процедур митниці сьогодні займаються тим, що, з одного боку, з успіхом захищають права «патентних тролів», наприклад, на промислові зразки «бордюр для квітника», «постамент для пам'ятника» і «плита надгробна» (один з останніх яскравих проявів «патентного тролінгу»). А з іншого боку - безперешкодно пропускають контейнери з контрафактною агрохімією.

За оцінками експертів, чверть усіх пестицидів на ринку України - це контрафактні товари, зокрема підробки відомих брендів Syngenta, BASF, Bayer. Після використання таких пестицидів вирощена на них сільгосппродукція отруює нас з вами, а на відновлення ґрунтів потрібно десятки років.

Таким чином, реальні результати в боротьбі з контрафактом відсутні, а замість цього - «інтелектуалка» в українському форматі стала одним з «гальм» імпортно-експортних операцій: патентний тролінг, патентне вимагання, реєстрація в митному реєстрі як спосіб «брудної» боротьби з конкурентами тощо.

У більшості представників бізнесу митний захист інтелектуальної власності асоціюється із затримками митного оформлення, необгґрунтованими оглядами, збільшенням фінансових і тимчасових витрат на ведення зовнішньоекономічної діяльності.