Володимир Путін затвердив Доктрину інформаційної безпеки РФ

Колишня доктрина діяла з 2000 року і також була дітищем путінської адміністрації. Що ж це тепер за звір? Як випливає з офіційно опублікованого тексту нової доктрини, під загрозою інформаційної безпеки РФ розуміється «сукупність дій і чинників, що створюють небезпеку заподіяння шкоди національним інтересам в інформаційній сфері». А національні інтереси розуміються вкрай широко і невизначено - це «об'єктивно значущі потреби особистості, суспільства і держави в забезпеченні їхньої захищеності та сталого розвитку в частині, що стосується інформаційної сфери».

Якраз «об'єктивно значущі потреби» і «сталий розвиток» можна трактувати як завгодно, і в російських умовах трактувати буде не особистість, а держава. А кошти для захисту збираються використовувати неабиякі. Передбачається «здійснення взаємопов'язаних правових, організаційних, оперативно-розшукових, розвідувальних, контррозвідувальних, науково-технічних, інформаційно-аналітичних, кадрових, економічних та інших заходів з прогнозування, виявлення, стримування, запобігання, відбиття інформаційних загроз і ліквідації наслідків їх прояву». Тепер можна буде абсолютно легально влаштовувати провокації проти будь-якого інформресурсу або блогера, щоб підвести їх під кримінальну статтю. І проти будь-якого ЗМІ можна, знову-таки зовсім легально, використовувати засоби економічного та іншого тиску.

Читайте также: Путин готовится запретить Facebook и Twitter в России?

І, суворо кажучи, ніде не сказано, що всі перераховані спецзасоби можна використовувати тільки в межах Російської Федерації. Так що цілком можна кошмарити будь-який іноземний ЗМІ, організацію або приватну особу, в яких російська влада побачить загрозу інформаційній безпеці і дасть команду «фас». Суворо кажучи, Russia Today та інші спонсоровані Кремлем видання, що працюють за кордоном, також, очевидно, є, знаряддям для забезпечення інформаційної безпеки Росії, причому з використанням тих методів, які перераховані у відповідній доктрині. По суті, її текст дає підстави заборонити або обмежити діяльність тих російських або проросійських ЗМІ, які належать до тієї частини інформаційної інфраструктури Російської Федерації, що перебуває «на територіях, що є під юрисдикцією Російської Федерації або використовуються на підставі міжнародних договорів Російської Федерації». Причому доктрина ніяк не визначає необхідність в боротьбі з інформаційними загрозами повідомляти тільки достовірну інформацію. У боротьбі з «ворогами Росії» всі засоби хороші, годиться і свідомо помилкова інформація. Нова доктрина інформаційної безпеки Росії - це доктрина агресивної державної пропаганди. Але не тільки. Її цілком можна використовувати як основу для подальшого посилення жорсткості законодавства в сфері свободи слова.

Коли автори доктрини пишуть: «Розширюються масштаби використання спеціальними службами окремих держав засобів надання інформаційно-психологічного впливу, що спрямований на дестабілізацію внутрішньополітичної та соціальної ситуації в різних регіонах світу і приводить до підриву суверенітету і порушення територіальної цілісності інших держав», вони немов дивляться в дзеркало, і тому пишуть з хорошим знанням предмета. Саме цим і займаються всі прокремлівські ЗМІ (а інших у Росії практично не залишилося) в тісній взаємодії зі спецслужбами, і Україна є однією з головних цілей російської інформаційно-психологічної війни. Але подібний пасаж знадобився творцям доктрини інформнебезпеки тільки для того, щоб зробити наступний висновок: «У цю діяльність втягуються релігійні, етнічні, правозахисні та інші організації, а також окремі групи громадян, при цьому широко використовуються можливості інформаційних технологій». Під цим приводом, звичайно ж, можна буде при необхідності репресувати будь-кого з перерахованих: хоч етнічну організацію, хоч «неправильних» християн або мусульман, хоч правозахисників, хоч окремі групи громадян або індивідів - на вибір.

Читайте также: В России заблокировали социальную сеть LinkedIn

В інформаційній доктрині висловлюється стурбованість тим, що «нарощується інформаційний вплив на населення РФ, передовсім на молодь, з метою розмивання традиційних російських духовно-моральних цінностей». Крім того, народ лякають тим, що російська промисловість залежить від зарубіжних інформаційних технологій, а це, мовляв, робить розвиток Росії залежним від «геополітичних інтересів зарубіжних країн». Не випадково до національних інтересів РФ належить «застосування інформаційних технологій з метою забезпечення національної безпеки Російської Федерації в галузі культури». Це, очевидно, повертає нас до сталінсько-хрущовського «сегодня слушает он джаз, а завтра Родину продаст» і «генетика - публичная девка империализма». Очевидно, якісь явища і напрямки культури будуть фактично заборонені під приводом того, що вони становлять «інформаційну загрозу Росії». Країна повертається до науково-культурної ізоляції радянського часу, а це тільки гарантує, що технологічне відставання і економічна стагнація поглибляться ще більше.

Очевидно, всі слухняні ЗМІ розглядаються як своєрідні «інформаційні солдати Росії». І в завдання їм ставиться, серед іншого, «нейтралізація інформаційно-психологічного впливу, зокрема спрямованого на підрив історичних основ і патріотичних традицій, пов'язаних із захистом Вітчизни». Що ж, російська історія зараз все більше наближається до радянських зразків марксистсько-ленінської однодумності, тільки місце марксизму-ленінізму займає ура-патріотична ідеологія «освіченого ідіотизму». Ухвалення нової доктрини інформаційної безпеки покликане завершити цей процес. Всі трактування історичних подій, що відрізняються від офіційних, безперечно, будуть розглядатися як «інформаційна загроза», що спричинить адміністративну, а то і кримінальну відповідальність. І, що цікаво, репресивні режими щодо тієї ж історії воліють не окреслювати ті теми і трактування, які повинні залишатися під забороною (тут завжди можна щось пропустити), а лише надають якийсь еталонний «короткий курс» як вітчизняної історії, так і історії інших країн, відступ від трактувань якого буде строго каратися. У Росії поява такого «курсу» не за горами.