Протокол ЄЕК ООН про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті укладено 21 травня 2003 року в Києві на 5-й Конференції міністрів «Довкілля для Європи». З того часу, за традицією міжнародного права, місто Київ додається до назви Протоколу про СЕО як місце його підписання. Здавалося б, Україна, на території якої народився цей документ, мала б першою ввести його у законодавство та практику. Однак ми довго йшли до цього моменту. І влітку 2015 року Україна, нарешті, ратифікувала Протокол про СЕО і, разом із зобов'язаннями в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС впровадити в Україні Директиву 2001/42/ЄС про стратегічну екологічну оцінку, обрала для себе європейську модель оцінки ймовірних наслідків виконання планів, стратегій, програм, містобудівної документації (документів державного планування) для довкілля та здоров'я населення, адже ЄС також є стороною Протоколу про СЕО.

Оскільки реальний досвід застосування окремих елементів стратегічної екологічної оцінки в Україні існував лише у сфері містобудівної документації, розроблену процедуру СЕО (у вигляді проекту Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку») максимально інтегрували у чинні процедури розроблення та затвердження містобудівної документації. А для решти видів планів та програм нову процедуру включили в існуючі порядки підготовки та затвердження держаних цільових програм, програм та стратегій регіонального розвитку, галузевих програм та планів тощо.

Читайте также: Чем наши олигархи отличаются от западных магнатов

Майже після року опрацювання 4 жовтня 2016 року Верховна Рада України нарешті проголосувала Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» в другому читанні та в цілому. Європейці привітали Україну з солідним кроком уперед на шляху євроінтеграції та реформ у екологічній сфері. Привітання і слова підтримки надійшли й від секретаріату Протоколу про СЕО. Попереду чекала непроста робота з підготовки низки підзаконних актів, необхідних для якісного й разом із тим плавного запровадження процедури СЕО на практиці. Адже закон передбачив півроку для набуття ним чинності. Вочевидь, цей час був також потрібен для того, щоб навчити і підготувати майбутніх «користувачів» СЕО до роботи з цим механізмом...

Проте напередодні саміту ЄС на початку листопада Президент несподівано наклав вето на Закон про СЕО. При цьому, відповідно до Конституції України, очільник держави потягом 15 днів мав повернути закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради для повторного розгляду. Але в надісланих до Верховної Ради (на 18-й день після отримання Закону про СЕО) пропозиціях Президента відсутнє найголовніше - пропозиції...

Такі дії очільника держави викликали відверте здивування. Навіть Головне науково-експертне управління Верховної Ради України не стрималося у своєму висновку та зауважило: «Разом із тим звертаємо увагу на те, що, згідно з вимогами статті 94 Конституції України, пропозиції Президента України для повторного розгляду закону мають бути не лише вмотивовані, а й ще сформульовані належним чином із тим, щоб їх можна було поставити на голосування».

Читайте также: Почему Путину и Порошенко стоит бояться Трампа - эксперт

Що далі? Можливо, з-поміж тих, хто «надихнув» Президента на вето, є особи, для яких асоціація з ЄС не є пріоритетом. Однак Протокол про СЕО ратифіковано, і від дотримання вимог міжнародних угод Україну ніхто не звільняв. Так, наприклад, Словаччина та Угорщина вже надсилають нам проекти своїх програмних документів та звіти про СЕО для консультацій у рамках Протоколу; вочевидь, в України є таке саме зобов'язання щодо документів, які, ймовірно, матимуть вплив на інші держави - сторони Протоколу... А процедури, тим часом, у нас немає... І не виключено, що невдовзі ми знову опинимося на порозі санкцій за недотримання міжнародних угод.

Ситуація, відверто, вкрай складна, адже у Верховній Раді України навряд чи розуміють, як урахувати те, чого немає, а на подолання вето 2/3 голосів теж не назбирається... Виходить парадокс: загнали себе в кут, створивши самі собі проблеми, і думаємо, як із цього виплутатися перед черговим самітом Україна - ЄС. Європейці самі спантеличені, але хіба це для нас уперше?..