Українське творче об'єднання Fantastic Little Splash створило документальний короткометражний фільм «Метро». Він розповідає про підземку міста Дніпро, яка була побудована у 1995 році і зберегла в собі дух минулого. Авторами стрічки виступили Лєра Мальченко та Олександр Ганц, які визначили жанр своєї роботи як «фільм-прогулянка». Про це розповідає Cultprostir.

Ідея зняти кіно з'явилась у Лєри і Саші, коли вони жили на масиві Комунар (нині Покровський), кінцевій станції дніпровської підземки, і майже щодня добиралися на роботу і назад на метро.

Метро в Дніпрі - це лінія з 6 станцій, яка з'єднує один житловий масив із залізничним вокзалом, тому воно вважається одним з найкоротших у світі.

Читайте також: За 2016 рік вийшла рекордна кількість українських фільмів

«Дніпропетровське метро (саме дніпропетровське) - постійний об'єкт якихось політичних маніпуляцій, - каже Лєра Мальченко. - Обіцянки розширити його звучать вже більше 20 років, особливо під час передвиборних кампаній місцевих політиків. Добудують його чи ні - нам невідомо. І з'ясувати це не було метою нашого фільму. Ми хотіли, по-перше, відобразити цей стан, подібний до завислої програми, глюку системи, великої мрії, яка ніяк не збудеться до кінця. По-друге - ретранслювати це почуття людям, які не були в нашому метро».

За словами Лєри, у Дніпрі підземкою користується дуже невелика кількість людей. «Якщо їхати не в годину пік, то цілком реально бути єдиною людиною у вагоні чи на станції, - розповідає авторка. - Через таку відвідуваність в метро взагалі немає реклами. Постійна нерентабельність вберегла його від «покращення». Воно стерильне, позбавлене будь-якого інформаційного сміття, який постійно оточує нас на поверхні великого міста у 2016-му». Також Лєра поділилась: «Наше метро - дуже медитативний простір. Ми з друзями часто водимо сюди іноземних гостей, як на атракціон. Для них це - машина часу, з тією лиш різницею, що це реальність».

Читайте також: Журнал Forbes назвав кращі різдвяні фільми

Лєра Мальченко і Олександр Ганц добивалися дозволу на зйомки у підземці протягом місяця. Вони розповідають: «В результаті нам виділили всього чотири дні по 4 години. До нас приставили людину, яка ходила слідом і постійно щось забороняла. Працівники метро щиро не розуміли, що тут можна знімати «стільки часу». Більш того, коли потім ми намагалися записати коментар про інтер'єр підземки, нам повідомили, що «в метро інтер'єру немає, там ремонт». Всі наші запевнення, що воно має певну естетичну цінність, не розуміли».

За словами Лєри Мальченко, після зйомок стрічки вони провели таку аналогію: «Дніпропетровське метро - це мініатюрна модель нашої держави, яка страждає від постійного комуністичного похмілля».