Так, це справді неприємно, коли питання безвізового режиму з ЄС для громадян України підвисло до квітня 2017 року. Й у цьому нема провини української сторони.

Але нам однозначно треба заспокоїтися й утриматися від різких заяв як із боку Верховної Ради, так і з боку президента. Хоча це не означає, що треба мовчати.

Читайте також: Отримання Україною безвізу з ЄС відбувається за найдовшим сценарієм – Кульчицька

І точно не треба вестися на провокацію на кшталт "запровадження візового режиму для громадян держав ЄС" або "відмовитися від Угоди про асоціацію з ЄС". А до цього нас можуть цілеспрямовано підштовхувати ляльковики за межами країни. Це була б найбільша дурість, яку б ми зараз зробили у відповідь.

Що робити? Консультації, консультації і ще раз консультації... Причому в різноманітних форматах. Геополітика це не романтика. Підтвердять дипломати. Виснажливо і часто неприємно, але іншого шляху не існує. Звісно, якщо ми хочемо досягнути мети, а не стати у позу як ображене п'ятирічне хлоп'я.

Євросрач у межах нашої країни точно не сприятиме результату. Про багатовекторність та ізоляціонізм також забудьте. Не для цього гинула Небесна сотня і не заради цього продовжують віддавати своє життя наші захисники на Сході країни.

Читайте також: Європа та європейські цінності: історичні паралелі й уроки

Суспільство й насамперед його еліта нарешті повинні позбутися інфантилізму, щоб стати державотворчим і україноцентричним.