Євроінтеграція у тому розумінні, яке ми вкладали у цей термін раніше, для нас закрита.

Євро-Атлантична - так само. Бо у НАТО нас приймуть лише тоді, коли ми залагодимо всі проблеми з Росією, а, власне, після цього - це НАТО нам буде цікаве набагато менше, ніж зараз.

Проблема не в папірцях, які ми підписуємо, або не підписуємо.

Проблема в тому, що під дією зовнішніх і внутрішніх обставин, ЄС закривається у "мушлю".

Вони бояться: нас, Росії, біженців, війни...

І цей страх успішно використовує та ж Росія для просування свої політики.

Читайте також: Сьогодні євроінтеграція для України поки що завершилась - Філіпчук

Нідерландський ультиматум закриває для нас перспективи членства у ЄС у осяжній перспективі.

І тут, як і у випадку з НАТО, від нас вимагають стати успішною країною.

От, наприклад, країни Східної Європи європейці "робили" успішними поступально із євро-інтеграцією. І ще не "доробили" до кінця. Процес триває.

Відповідно, якщо ми самі знайдемо собі місце в світі, збережемо незалежність та станемо успішні - то навіщо нам тоді буде це формальне членство? Можливо, ми оберемо шлях Норвегії?

Читайте також: Журналист: Безвизовая морковка уже протухла

Сценаріїв для нас лише два.

Перший - капітуляція перед Росією і повернення у її "імперські обійми". Бачу, що зараз цей сценарій стає все більш "популярним", але він не може розглядатися всерйоз. І от чому.

Так, тактично "мир" з Росією міг би принести деякі "покращення" в соціально-економічній ситуації. Але незначні і дуже не на великий проміжок часу.

Росія - тупиковий шлях світової еволюції, що повністю залежить від коливання цін на нафту.

Не треба бути генієм, аби передбачити, що нафта і углеводні у досить осяжній перспективі перестануть бути надійним джерелом доходу. І що далі? Ми будемо на периферії Росії, яка сама буде на периферії світу?

Є інший варіант. Прагмативізація зовнішньої політики. Серйозні - а не фасадні ("аби дали безвіз") реформи, терор по відношенню до корупціонерів, небачена лібералізація економіки, яка лише може привабити замучених "євро-совком" інвесторів. Нам потрібні нові союзники. Нові альянси. Активна а не пасивна участь у світових процесах.

У чому проблема. Перший шлях українське керівництво пройде легко та невимушено. Другий - для нього просто незрозумілий.

Отож, питання радикальної заміни еліти постане дуже скоро. І воно не буде абстрактним, воно буде більш ніж конкретним.