Спробуємо проаналізувати голі цифри і зрозуміти: «Кому вигідно і для чого все це?». Чому так раптово не стало приватного найбільшого банку України?

Коли Президент говорить, що проблеми в ПриватБанку «накопичувалися» роками, хочеться нагадати його слова від серпня 2015-го: «Майже зупинився відтік капіталу з "Привату". Він відчуває себе потужно і стабільно». Вся програма банку з виплат заборгованостей за отримане раніше фінансування, за словами Голови НБУ, виконувалася за графіком. Банк виплачував обов'язкові платежі, випереджуючи графік. Цього року нас запевняли, що «Нацбанк здійснює постійний моніторинг діяльності "ПриватБанку", зокрема за виконанням плану рекапіталізації...».

Читайте также: Перша заява нового голови "Приватбанку"

На фоні цього дивно чути про «раптові» проблеми банку. Тим більше, що позитивні тенденції в діяльності банку підтверджували офіційними цифрами:

1) активи Привату коштують близько 300 млрд грн;

2) обсяг кредитного портфеля, виданий Банком станом на сьогодні, сягає близько 180 млрд грн. При цьому обсяг депозитів –  понад 190 млрд грн;

3) за 2016 рік банк задекларував чистий прибуток у більш ніж півмільярда, що в 6 разів перевищує минулорічний прибуток.

У червні 2016 ПриватБанк виконав успішний міжнародний аудит МСФО фінзвітності (PricewaterhouseCoopers), де підтверджено відповідність заставного майна.

Тепер Нацбанк стверджує, що понад 90 % кредитних операцій банку були пов'язані з партнерами "Привату". Грубо кажучи, відбувалося фінансування власного бізнесу. А в таких випадках працює інша формула: заставні активи оцінюються значно нижче, ніж вони коштують насправді.

Як наслідок, виникла різниця в 150 млрд грн (точні цифри отримаємо після повноцінного аудиту банку), які доведеться взяти з держбюджету, аби покрити приват-діру. Саме через це гривня вже сьогодні показує падіння і на чорному ринку, і у валютних обмінниках.

«Гроші люблять тишу» –  цей принцип ніхто не скасовував, а тут ледве вдається стримувати паніку шокованих клієнтів. Із банкоматів Привату вони щодня знімають до 2 млрд грн –  хіба не наглядний показник довіри людей словам президента, Гонтаревої та інших керманичів фінансової системи України?

Читайте также: "Сохранить его в том виде, как он есть не получится", - Деркач о "Приватбанке"

Що люди роблять із вивільненими грошима? Звісно, купують валюту. Ось ключова причина того, що гривню знову лихоманить.

Більше того, якщо відбудеться латання уже тепер бюджетної діри під назвою "Приват" у 150 млрд грн (для цього, судячи з усього, випустять облігації внутрішньої державної позики), національну валюту штормитиме значно серйозніше. Адже це більш ніж 40% від загальної кількості грошової маси, що є на руках у людей, –  безпрецедентна сума. Навіть якби йшлося про ОВДП у розмірі 10% від загального обсягу грошової маси, гривня однозначно зіткнулася б із волатильністю, а тут сума в декілька разів більша.

До чого готуватися українцям? До того, що банківську та фінансову систему ще довго трястиме. Економіка України на сьогодні голодна на гроші. Грошей, навіть дешевих, дуже бракує. Виходів два –  їх або друкуватимуть, або позичатимуть. Останній варіант –  сумнівний, адже позичати нікому (в усякому разі тим, хто зараз керує країною, іноземні партнери не довіряють). Отже, гроші доведеться друкувати, а це –  черговий стрибок долара. Уже зараз можна з впевненістю стверджувати, що гривня стоїть на порозі нових антирекордів, і цілком реальним у наступному році виявиться курс, розрахований у «Публічному аудиті», –  на рівні 45 грн/дол.

Cui bono? - кому вигідно?

У ЗМІ в тому числі поширюються версії про рейдерство з боку держави по відношенню до групи Приват на чолі з Коломойським. Проте все спадає на домовленість.

Читайте также: Украина таки обрела способность принимать тяжелые решения

Річ у тім, що на сьогодні українська банківська система, за виключенням декількох банків, які є дочірніми фінустановими великих європейських банків, є великою МММ. Вітчизняні банки ще в 2014-му році брали в людей депозити під понад 20% річних, тоді як під час війни, руйнування економіки жоден бізнес не можна було б прокредитувати так, щоб заплатити такі величезні відсотки плюс при цьому й заробити. Тому банки працювали за класичним видом фінансової піраміди, за покровительства регулятора. Найгірше, що долю «Привату» тепер можуть повторити й інші комерційні банки, і це так само спускатиметься на гальма НБУ, який до останнього запевнятиме: «люди, не хвилюйтеся».

Сценарії повторюються. Так, зокрема, було і з «Дельтою», колись величезним системним банком. За два тижні до моменту, коли в нього було введено тимчасову адміністрацію, банк отримав рефінансування. В. Гонтарева, до речі, тоді також стверджувала, що «все під контролем». Обдурені вкладники досі мерзнуть під Нацбанком, вимагаючи своїх «кровних». Ймовірно, за подібною схемою МММ працював і Приват, незважаючи на офіційну звітність, яку він публікував.

Теперішня ситуація схожа на звичайнісінький договірняк, у результаті якого зобов'язання бізнесу, який загинається, переклали на плечі українських платників податків. Усі пов'язані з діяльністю банку ризики відтепер стали ношею простих українців.