Ухвалений парламентом Податковий кодекс містить преференції в системі оподаткування для тих, хто їх не потребує.

Таку думку в коментарі власному кореспонденту UAINFO висловила народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Вікторія Пташник.

Вона поділилася враженнями від бюджетної ночі з 20 на 21 грудня.

«Мені не сподобалося, що багато народних депутатів бігали в ложу Кабінету Міністрів у Верховній Раді. Очевидно, перевіряли, чи їхні домовленості в силі. Преференції в системі оподаткування, як на мене, даються тим, хто точно їх не  потребує. Була чудова редакція бюджетного законопроекту від Кабміну, внесеного в раду раніше під номером 5368. Ним підтримували бізнес, реальні підприємці малого та середнього бізнесу раділи, бо проект Податкового кодексу мав багато позитивних речей. До того ж, Верховна Рада підтримала його. Ми навіть з колегами проглядали стенограму засідань ВР, вивчали її та переконалися в тому, що спікер ВР Андрій Парубій ставив за основу саме редакцію Кабміну. Потім відбувається наступне: комітет ВР з питань податкової та митної політики взяв за основу для роботи не ту редакцію кодеку -  не ухвалену урядову,  а її , тільки з пропозиціями комітету. Це було зроблено для того, щоб норми, які хотіли «запхати»  в Податковий кодекс, ніхто не міг згубити, поставивши поправку на підтвердження», -  пояснила депутат.

Про це порушення , зауважує вона, говорив у сесійній залі й народний депутат Віктор Пинзеник.

«Ми приєдналися до його думки, бо фактично мова йде про підміну результатів голосування, оскільки волевиявлення депутатів було іншим, а  нам підсовують абсолютно інші речі. Такий випадок точно тягне на кваліфікацію за Кримінальним кодексом. І думаю, що нашим правоохоронним органам тут варто попрацювати та з'ясувати, як так сталося, хто в тому винен і хто зацікавлений», -  зауважила депутат.

Читайте також: Ухвалення держбюджету 274 голосами коштувало українцям кількох додаткових мільярдів - Сюмар

В. Пташник пояснила, що вже ухваленою редакцією Податкового кодексу « встановлюються різні преференції в оподаткування тим, кому вони точно не потрібні».

«Наприклад, повернення частини податку на додану вартість фермерським господарствам. Якщо не помиляюся, мова про 50%. Друге, що важливо, - зниження рентної плати за видобування нафти. За цим так само стоять конкретні прізвища. Окрім того, були спроби внести абсолютно корупційну норму про те, що по окремих важко доступних родовищах, перелік яких невідомий і їх визначатиме Кабмін, окремим підприємствам буде надана можливість сплачувати ренту в розмірі 2%. Це нонсенс, бо включається ручний режим: Кабмін на власний розсуд може визначати і перелік родовищ, і кому надавати можливість сплачувати цю ренту. Фактично закладаємо такі корупційні норми», -  розповіла В.Пташник.

Згодом, зауважила вона, Прем'єр-міністр Володимир Гройсман відреагував на крики з залу щодо корупційності норми і закликав не голосувати за неї.

«Але потім за годину починаємо розглядати інший законопроект, де ця норма знову повертається. До того ж, включають поміж іншими поправками і знайти її в тому об'ємі поправок і режимі, якому ми голосували вночі, було абсолютно нереально. Мені не подобається,  коли ми розглядаємо бюджет і настільки важливі законопроекти вночі, бо очевидно, щось приймається без обговорення, щось вноситься без пильної уваги депутатів. Працездатність будь-якої нормальної людини, яка пропрацював з ранку до 3 годині ночі, буде абсолютно іншою. Для того це і робиться  вночі, щоб хтось щось не помітив», -  зауважила депутат.

ВР, підкреслює вона, постійно говорить, як вивести із тіні бізнес, але натомість чинить інакше.

Читайте також: Ухвалений парламентом державний бюджет нереалістичний - депутат

«Думаю, що перерозгляд ухваленого Податкового кодексу ініціювати буде важко. Здається, хтось із колег зареєстрував постанову про відміну голосування, але я не впевнена, що вона набере голосів. Постанови про відміну результатів голосування як правило ставлять тоді, коли немає депутатів у залі й фізично ніяк проголосувати. Також я не вірю в службові розслідування у Верховній Раді. Але вважаю, що це привід правоохоронним органами зацікавитися тим, що відбувається в парламенті», -  заявила В.Пташник.

Проте застороги, підкреслює вона, не лише в Податковому кодексі України.

«Коли в пресі почали говорити про зв'язок між голосуванням Радикальної партії та коштами, виділеними на пожежні машини,  вирішила для себе перевірити, що власне, відбувається. Виявила, що ще в 2015 році бюджет закладався на закупівлю пожежних машин. Тоді сума складала 200 мільйонів  гривень. І Арсеній Петрович Яценюк на засіданні Кабміну навіть називав конкретне підприємство, у якого потрібно закупити ці машини. Потім цифра суттєво збільшилася і на 2017 рік уже заклали в бюджет 600 мільйонів гривень. Коли депутат-мажоритарщик  Владислав Голуб із фракції «БПП» перевірив інформацію, то з'ясував, що жодної пожежної машини в 2016 році не було закуплено на його округ. Виникає питання: куди витрачаються ці  кошти, чи була закупівля, за якими цінами? Чому ми постійно з року в рік збільшуємо суми на ці пожежні машини?  Скільки цих машин потрібно для України? Хтось проводив таку ревізію?», -  зауважила депутат.

Також питання виникають щодо виділення у 2017 році 200 мільйонів гривень на реставрацію Маріїнського парку.

«У минулому році на це виділили майже 100 мільйонів гривень,  а в цьому -  200. Я розумію, що маємо інфляцію, але можна його один раз відремонтувати, щоб не займатися цим кожного року? Через ремонти фактично відмиваються гроші й таких речей насправді багато», -  повідомила В.Пташник.