Націоналізація ПАТ «КБ «ПриватБанк» стала резонансною подією кінця 2016 року, частково відсуваючи на другий план передсвяткові клопоти. Кардинально змінився порядок денний у банківській системі України, її структура, характер ризиків. Але найбільш цікавим є раптова зміна стратегічного бачення розвитку банківської системи керівництва економічного блоку владної верхівки України.

Проведення націоналізації супроводжувалося рядом заяв високопосадовців, що суперечать одна одній. Під час ранкового брифінгу 19 грудня термін облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), призначених для рекапіталізації ПАТ «КБ «ПриватБанк», становив 30 років. А ввечері в ефірі «Каналу 24» Міністр фінансів О. Данилюк оголосив, що термін таких ОВДП складає 15 років, при цьому ним проголошувався як намір продати банк приватному інвестору через 6-9 місяців, так і не виключалася можливість його об'єднання з АТ «ОЩАДБАНК». А потім Голова НБУ В. Гонтарєва висловила думку про можливість продажу ПАТ «КБ «ПриватБанк» мінімум через 3 роки.

Це може свідчити про ймовірну раптовість і непідготовленість рішення про націоналізацію ПАТ «КБ «ПриватБанк». Ряд попередніх подій свідчать на користь такого висновку. Під час засідання Кабінету Міністрів України 11 лютого 2016 року було «на словах» підтримано «Основи стратегічного реформування державного банківського сектору» до 2025 року, де передбачалася часткова приватизація (не менше 20 % акцій) АТ «ОЩАДБАНК» та ПАТ «Укрексімбанк» до середини 2018 року. Рішення щодо продажу більше 50 % акцій або повної приватизації цих банків планувалося прийняти до кінця 2020 року.

Читайте также: Экспериментальный сервис "Приватбанка", который похоронила национализация

У червні 2016 року НБУ було презентовано Звіт про фінансову стабільність, у якому зазначено, що «банки з державним капіталом, на які припадає близько третини загальних активів, є джерелом суттєвих системних ризиків для фінансового сектору». Серед рекомендацій органам влади є скорочення присутності держави у банківському секторі, зокрема така теза: «Держава повинна протягом двох наступних років відмовитися від повної гарантії за депозитами фізичних осіб в АТ «Ощадбанк», а банк повинен стати учасником ФГВФО». Також наведено тематичні матеріали на тему «Державні банки: масштабних реформ не уникнути». Як основні висновки презентовано такі тези «націоналізація банків в Україні у 2008-2009 роках є прикладом нераціональних економічних рішень» та «залучення стратегічного інвестора до Ощадбанку та Укрексімбанку повинно відбутися якомога швидше».

Логічним кроком на фоні цього виглядало підписання 25 листопада 2016 року Меморандуму порозуміння між Урядом України та ЄБРР щодо трансформації АТ «ОЩАДБАНК» шляхом активізації програм торгового фінансування, кредитування малого та середнього бізнесу та подальшого продажу до середини 2018 року не менше ніж 20 % пакету акцій приватному інвестору. З попередніх коментарів керівництва цього держбанку можна зробити висновок, що невід'ємною стороною цього процесу мала стати відмова протягом 2017 року від гарантування державою усієї суми заощаджень в АТ «ОЩАДБАНК».

Аж ось перед новорічними святами раптово змінюється бачення ролі та масштабів присутності держави у банківській системі. На ранок 19 грудня було прийнято рішення про націоналізацію ПАТ «КБ «ПриватБанк».

Одночасно Президентом було внесено Законопроект № 5553, який було прийнято Верховною Радою напередодні цьогорічної бюджетної ночі. Згідно із цим Законом, держава бере на себе обов'язок щодо забезпечення відшкодування фізичним особам-вкладникам державних банків тієї частини суми вкладу, яка перевищує граничний розмір відшкодування коштів за вкладами, встановлений відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (200 тис. гривень).

Такі коливання «генеральної лінії партії» однозначно не посилюють впевненість у тому, що держава має чітке бачення перспектив розвитку свого нового банківського активу. А тільки це зможе забезпечити повернення хоча б частини від витрачених на рекапіталізацію державою 116 млрд. грн. (з вирахуванням суми конвертованих у капітал зобов'язань попередніх акціонерів).

Тому особливої ваги набуває визначення стратегічних спеціалізованих напрямів діяльності державних банків, розподілу сфер їх компетенції.

Читайте также: Про "Приватбанк" и депозиты

Відомо, що ПАТ «КБ «ПриватБанк» не був присутній на одному з основних сегментів діяльності банків - ринку проведення операцій з ОВДП. У Звіті про фінансову стабільність НБУ у грудні 2016 року наведено інформацію про частку держави в загальних активів державних банків: за станом на 01.10.2016 складала 26 % для ОВДП (у тому числі внесених для рекапіталізації банків). Цілком логічним є ймовірність появи ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ринку ОВДП. У цьому контексті особливо цікавим виглядають повідомлення у ЗМІ про призначення досвідченого чиновника з Міністерства фінансів України Г. Пахачук керувати блоком казначейських операцій ПАТ «КБ «ПриватБанк». Її професійний досвід у сфері роботи з державним боргом дозволяє зробити прогноз, що ймовірною є переорієнтація діяльності банку на ринок державних боргових цінних паперів. Також досить цікавим є урахування досвіду роботи Г. Пахачук над проектом розвитку сегменту державних казначейських зобов'язань в іноземній валюті для населення в АТ «ОЩАДБАНК» у 2011-2012 роках. Ряд експертів зазначають, що такий механізм може бути цікавим не тільки як джерело інвестиційного доходу або позитивної валютної переоцінки, але й як інструмент легалізації доходів середнього класу. Чи буде реанімовано цю ідею на базі націоналізованого ПАТ «КБ «ПриватБанк»? Який буде масштаб присутності цього банку на ринку облігацій держави, структура його інвестиційного портфеля за строками та у розрізі валют? Які висновки зроблені із скандальних операцій, що, за інформацією ЗМІ, були пов'язані із виведенням коштів з АТ «ОЩАДБАНК» та АТ «Укрексімбанк», які профілактичні заходи вжито?

Новий керівник націоналізованого банку О. Шлапак під час брифінгу наголосив, що спільні з міжнародними фінансовими організаціями програми кредитування малого та середнього бізнесу мають стати одним із пріоритетів діяльності ПАТ «КБ «ПриватБанк». Чим реалізація таких програм буде відрізнятися від аналогічної діяльності, передбаченої Меморандумом АТ «ОЩАДБАНК» з ЄБРР? Адже фактично два величезні державні банки потенційно конкуруватимуть не тільки у сегменті платежів для населення, але й у сегменті обслуговування малого та середнього бізнесу.

Хотілося, щоб після вивчення ситуації у ПАТ «КБ «ПриватБанк» керівництво вищевказаного державного банку озвучило чітке бачення стратегічних напрямів його діяльності, ідентифікацію потенційних центрів генерування прибутку. Ну й найголовніше, щоб при раптовій зміні пріоритетів діяльності банком у майбутньому відбувалася публічна експертна дискусія та налагоджена комунікація із суспільством. Адже, кожний громадянин України, заплативши приблизно 3 тис. грн. за націоналізацію ПАТ «КБ «ПриватБанк», став акціонером і трошки банкіром. Ну й звичайно, що пересічний українець хоче мати максимальний ефект від витрачання його грошей та розуміння ризиків діяльності «його» банківського активу.

Читайте также: Есть задача - отжать и пережать активы Коломойского. По зубам ли?