Зупинки громадського транспорту – це якийсь осередок магічної сили і круговерть чародійства.

От стоїть, наприклад, певна дама на зупинці, тупотить ногами, підспівує звукам менестрелів у навушниках, чекає на колісницю автобусну до місця роботи. Навколо кілька таких же сонних громадян, поступово зникають, із кожною маршруткою, що відвезе їх у потрібному напрямку. І в якийсь момент поруч взагалі нікого немає.

Аж тут неспішно, як карета, запряжена собаками, підрулює автобус. І поки ти ще тупочучи, отряхаючи з ніг кілька кучугур снігу, намагаєшся вгадати місце, де опиняться двері автобуса, з усіх сторін від тебе й зупинки, як гриби після дощу, як 33 богатиря і з ними дядько Чорномор із хвиль морських, з'являється цілий мітинг стареньких і пакується в автобус.

Читайте також: Нагальна реформа: потрібні нові водії маршруток

Це ніщо інакше, як магія! Або доведеться повірити, що із пенсійним посвідченням видають карту користування швидкісною каналізацією і розклад автобусів.