Антибіотики вважаються одним з найбільш важливих винаходів ХХ століття. Дійсно, ці препарати зробили справжній переворот в медицині і до сьогодні допомагають рятувати життя мільйонів людей. Та з плином часу медики багатьох країн, і особливо пострадянських, так захопилися антибіотикотерапією, що закрадаються думки: а що раптом, як антибіотики припинять діяти через те, що у людей виникне стійкий імунітет до них?

Якщо сьогодні у Європі медична спільнота все більше задумується над тим, чи завжди лікування антибіотиками є обґрунтованим, в Україні часто можна почути нарікання на те, що лікарі надзвичайно часто виписують антибіотики, навіть у випадках, коли без них можна обійтися. Звісно, медикам краще перестрахуватися і призначити сильний антибіотик «для профілактики», ніж злегковажити, діагностуючи хворобу, і схаменутися надто пізно.

Читайте також: В Украине запретили таблетки от гриппа

Вживання антибіотиків настільки сильно ввійшло у норму, що багато хто не замислюється над шкодою, яку вони можуть завдати організму. І дисбактеріоз кишечника, про який кожен чув - лише «найлегший» побічний ефект, який може виникнути внаслідок антибіотикотерапії. Антибіотики також можуть викликати сильні висипи на шкірі, набряки язика, нудоту, діарею, у жінок - кандидоз. Також страждають підшлункова залоза і печінка. І це далеко не повний перелік «побічок». Варто розуміти: антибіотики вбивають в організмі не лише шкідливі бактерії, а й корисні мікроорганізми. Сама назва «антибіотик» перекладається з грецької як «проти життя». Не дарма у країнах ЄС антибіотики виписуються лише за рецептом лікаря.

Дійсно, є захворювання, лікування яких без антибіотиків навряд чи обійдеться: гайморит, сепсис, пієлонефрит, хламідіоз. Неможливо без них обійтися і в хірургії. Але коли такі сильні препарати часто призначають при болі в горлі, виникає питання - чи це доцільно? Адже антибіотики не діють на віруси, а лише на бактерії.

Як зазначає заступник начальника Головного управління охорони здоров'я Чернівецької ОДА Марія Поліщук, в Україні сформувалося дуже вільне ставлення до антибіотикотерапії. Однак тотальна антибіотикотерапія - це небезпечне явище. Передусім, з тієї причини, що проблема не лише в тому, що антибіотики призначаються дуже часто, а й у тому, що призначаються вони не завжди у потрібних дозах - щоб інфекцію вбити, доза повинна бути висока. Занижуючи дози, даючи антибіотики дуже часто - там, де треба і не треба - виховується так звана резистентна флора - тобто, бактерії, які опірні до дій антибіотиків. Як результат - з часом ці антибіотики стають неефективними, бо бактерії вже на них не реагують.

На її думку, антибіотики повинні бути суто рецептурними. Натомість нині антибіотикотерапія безконтрольна і провізор в аптеці замість кваліфікованого лікаря керує процесом лікування хворого.

Відтак, за її словами, застосування антибіотиків буде обґрунтованим у таких випадках:

    при гострих інфекціях (остеомієліт або пієлонефрит);
    при інфекціях, що стрімко розвиваються і загрожують виникненням вогнища бактеріального зараження (сепсис, туберкульоз, пневмонія);
    при запаленнях ЛОР-органів (ангіна, гайморит, отит);
    при захворюваннях сечостатевої системи (цистит, хламідіоз);
    після хірургічних втручань.

Антибіотиками не лікують кашель (крім того, що спровокований бактеріями при бронхіті або пневмонії), кандидоз (молочницю), вірусні захворювання (ГРВІ, краснуху, гепатит). Марні антибіотики і для лікування глистової інвазії у дітей.

Читайте також: Як українцям уберегтися від нового вірусу грипу

Водночас відома педіатр Анна Сонькіна-Дорман вважає, що навіть лікування отиту і бронхіту не потребує антибіотиків. Вона наводить перелік поширених захворювань і пояснює, чи потрібно у таких випадках вдаватися до антибіотикотерапії:

    віруси, вірусні інфекції, нежить - ні;
    бронхіт - ні (більшість бронхітів у раніше здорових дітей - це вірусна інфекція);
    кашлюк - так;
    грип - ні;
    стрептококова ангіна - так (вона діагностується посівом з горла). Будь-яка інша ангіна, хворе горло - антибіотики не потрібні;
    рідина в середньому вусі, тобто отит - ні;
    інфекції сечовивідних шляхів, доведені посівом, а не просто наявністю лейкоцитів в сечі - так.

А от відомий український педіатр - лікар Євген Комаровський - наголошує, що антибіотики у певних випадках дозволяється приймати навіть для профілактики. Але такі випадки вкрай рідкісні: наприклад, перед поїздкою до африканських країн, оскільки є ризики підчепити малярію. Тоді п'ються антибіотики протягом всього часу перебування в екзотичній країні. Або коли дитина перебувала у контакті з хворим на кашлюк. Тоді, щоб попередити виникнення хвороби, також призначають антибіотик.

«Для малюка кашлюк - смертельно небезпечна хвороба. Тому навіть підозра на контакт дитини до року з хворим на кашлюк - це привід до негайного призначення антибіотиків для профілактики», - говорить лікар.

Однак такі випадки - це виняток, а не правило для призначення антибіотиків, особливо при нежиті, який «може спуститися і викликати бронхіт, запалення легенів». Тому антибіотики при вірусних захворюваннях - чи не найбільш страшний медичний злочин ХХІ століття, вважає Комаровський. Коли антибіотики призначаються тоді, коли вони не потрібні, відбувається селекція стійких бактерій. І тому щорічно кілька мільйонів людей помирає від тих інфекцій, які мали б лікуватися антибіотиками.

Тож, перед тим, як почати приймати антибіотиків, треба сто разів подумати, чи потрібні вони. Можливо, проконсультуватися з декількома лікарями, почитати спеціалізовану літературу, якої зараз в Інтернеті не бракує. Адже здоров'я загубити легко, а от відновити його вдається не всім.