Ім'я Валерія Лобановського відомо в усьому футбольному світі. І незважаючи на те, що Валерія Васильовича вже немає з нами майже 14 років, його новаторським задумам та тренерським хистом продовжують захоплюватися провідні спеціалісти.

У цьому матеріалі зібрані найбільш значущі факти з біографії Лобановського, рекорди та досягнення, які підкорилися йому протягом ігрової та тренерської кар'єри.

Прийшовши до «Динамо» в 1957 році, у 18-річному віці, Валерій Лобановський швидко став незамінним гравцем. Протягом семи років, до 1964-го, він залишав футбольне поле достроково лише через травму - в інших випадках обов'язково грав від стартового свистка до фінального.

Першим почав забивати м'ячі безпосередньо ударами від кутового прапорця - так званий «сухий лист». Лобановський часто відпрацьовував подібні удари на тренуваннях, використовуючи фізичний ефект Магнуса та власні математичні підрахунки. Завдяки цьому його порівнювали з таким видатним майстром, як бразилець Діді - чемпіон світу 1958 року, який саме на тому Мундіалі зразково виконував підкручені паси та удари. За кількістю голів безпосередньо з кутового удару (а таких було цілих дев'ять!) є рекордсменом у чемпіонатах СРСР.

Читайте також: Українка Світоліна обіграла першу ракетку світу Кербер

Повернувся до «Динамо» в 34-річному віці вже в якості головного тренера. Уже тоді у ньому вдало поєднувалися тренерський талант та великі організаторські якості. Разом зі своїм колегою-однодумцем Олегом Базилевичем та науковим керівником Анатолієм Зеленцовим впровадив у практику передові досягнення спортивної науки (метод інтервального тренування), реалізував принципи так званого «системного футболу», основу якого складають універсалізм футболістів та величезна інтенсифікація гри, розробив довгострокову програму відбору та підготовки молодих футболістів із урахуванням модельних характеристик.

Валерій Лобановський та Олег Базилевич

У 1975 році київське «Динамо» під керівництвом Валерія Лобановського стало першою командою з Радянського Союзу, яка виграла престижний європейський трофей - Кубок володарів Кубків, а згодом - і Суперкубок Європи, перемігши в обох матчах грізну мюнхенську «Баварію». У тому році Міжнародна асоціація спортивної преси назвала динамівський клуб найкращою командою світу.

У 1990 році поїхав на Близький Схід. Протягом 1990-1992 рр. очолював збірну ОАЕ, з якою досяг найкращого на той момент результату в історії країни - четвертого місця на Кубку Азії. У 1994-1996 рр. уже працював зі збірною Кувейту, яку вивів на Кубок Азії 1996 року, де кувейтці поступилися в матчі за третє місце Ірану.

Тривалий час Валерію Лобановському належав рекорд «Динамо» за кількістю матчів без поразок у чемпіонатах України - 33 поєдинки (29 перемог та 4 нічиї), встановлений у 1999-2000 рр. Лише нещодавно це досягнення вдалося перевершити Сергію Реброву, під керівництвом якого «біло-сині» не програвали у 37 матчах (30 перемог та 7 нічиїх) протягом 2014-2015 рр.

Протягом тренерської кар'єри 13 разів приводив «Динамо» до чемпіонства (вісім разів у СРСР та п'ять разів - в Україні), провів на чолі «біло-синіх» 625 матчів (458+167), в яких команда здобула 366 перемог (233+133, 58,5% від загальної кількості матчів) та зазнала лише 88 поразок (77+11, 14%).

Читайте також: Український фільм "Лобановський назавжди" переміг на кінофестивалі в Мілані

Входить до списку 50 найкращих тренерів за останні 50 років (1959-2009) за версією авторитетного видання World Soccer, а також до списку найкращих тренерів післявоєнного періоду за версією The Times. Посів сьоме місце у списку найкращих тренерів в історії футболу за версією World Soccer та Football Pantheon, а також восьме - за версією ESPN FC.

Футбольна Італія називає його «полковником», Німеччина - «генералом». Такі авторитетні спеціалісти, як італійці Марчелло Ліппі, Карло Анчелотті, Фабіо Капелло, Невіо Скала, німець Кристоф Даум, іспанець Луїс Арагонес неодноразово зізнавалися в тому, що багато чому навчилися у Валерія Лобановського й активно користувалися протягом своєї тренерської кар'єри так званими «конспектами» українського тренера.