Третій Новий рік відзначили жителі окупованого Російською Федерацією Чистякова ( у недавньому минулому - Торезу). Сумне було те святкування. Мізерні зарплати та пенсії, відсутність роботи у дорослих та майбутніх перспектив у дітей. На ринку та в магазинах - захмарні ціни, між рядами снують нечисленні покупці у роздумах та журбі. Перед тим, як щось купити, треба добре подумати, що придбати та де, звіряючи по декілька разів ціни на незмінні з часів СРСР інгредієнти для традиційних святкових салатів. Деякі з них купувались людьми за кілька тижнів та місяців до Нового року на залишки від мізерних зарплат та пенсій.

На площі поставили та нарядили ялинку. Ялинку вибрали блакитну та велику, яку посадили ще за часів Радянського Союзу. Була тоді така мода на ялинки та сосни. Зараз це величезні дерева, яких багато у місті. Везли ялинку повз усе місто на ваговозі з причепом, викликаючи радість у малечі. Але щось пішло не так, як хотілося.

Встановлена на площі ялинка вийшла кривою - під різними кутами нахилу з різних боків. Найбільш крива - зі сторони «націоналізованого» «народною республікою» європейського стандарту кінотеатру імені Артема. Ялинка нагадує Пізанську вежу та, мабуть, символізує падіння ніким невизнаних «республік», які втрачають підтримку населення та власних кураторів з Кремля.

Фінансова допомога, яка надходила з Москви, з кожним місяцем стає все меншою. Куратори вимагають самофінансування «бюджетів» ніким не визнаних «республік». В пошуках джерел надходження грошей окупанти та їхні наймити вигадують все нові «закони» та «постанови» і обкладають «податками» та «штрафами» підприємців та громадян.

Читайте також: "Брат з сестрою зберегли стосунки, вирішивши спілкуватись лише на нейтральні теми", - Бiлозерська

«Міністерство доходів та зборів» угруповання «ДНР» добралося вже до закладів стоматології у пошуках отримання грошей. Всі приватні заклади стоматології повинні пройти «сертифікацію» задля «легалізації» роботи в «ДНР». В створену «комісію» входять шість фахівців за різними напрямками. Кожний приватний лікар-стоматолог повинен пройти «перевірку» та отримати «сертифікати» на стоматологічне обладнання, приміщення, застосовані матеріали та препарати, вести бухгалтерський облік з касовим апаратом.

Саме тому стоматологічні кабінети перейшли в режим напівпідпільного функціонування. Деякі з кабінетів працюють у вечірній час за зачиненими віконницями! Запис ведуть по телефону за рекомендаціями знайомих. Такі стоматологи мають змогу тримати доступні ціни на лікування зубів для населення. В працюючій відкрито приватній стоматології ціни захмарні - 1200 рублів за фотополімерну пломбу без анестезії. Пенсійна виплата в «ДНР» - 2300 гривень! Тому простим людям таке лікування не по кишені.

На зауваження людей про захмарні «московські» ціни лікар розказує страшилку про те, що видалення зуба в Москві коштує 5000 рублів, а лікувати зуби до неї приїжджають навіть з російського міста Таганрога Ростовської області. Лікарі бідкаються, що на надто високі ціни на лікування впливає вартість матеріалу та ліків, які завозять з території Російської Федерації. Лікарі економлять на всьому - на ваті, бинтах. Пацієнти терплять біль без знеболювальних уколів. Діалог лікаря та пацієнта нагадує торг на ринку. Перше запитання, яке ставить пацієнт, - скільки у вас коштує пломба, а лікар запитує про те, чи є в пацієнта гроші. Дійшовши балансу попиту та пропозиції лікування починається без гарантії якісних результатів.

Читайте також: Україна ніколи не поверне Донецьк та Крим - політолог

Життя на окупованій території нагадує процес виживання. Страждають всі: і продавці, і покупці, вчителі і діти, пацієнти та лікарі. Подавши продавцю в магазині щойно отриману в єдиному на все місто «банкоматі» купюру в 1000 рублів, ви можете почути від неї про те, що решти нема і вона вторгувала тільки 600 рублів. На годиннику - 15 година дня, а виторгу нема. Вам не продадуть буханку хліба, бо нема металевих рублів на здачу з 50 рубльової купюри. Ось такий «товарообіг» в «ДНР».

Почався 2017 рік - люди на всій планеті святкують та радіють! Десь на решті території України йде життя, а в нас тут, в окупації, триває сумна гра на виживання.