Їхав я нещодавно в Італію й уже на самісінькому виїзді з Австрії, щоби трохи скоротити шлях, заплатив дев'ять євро за проїзд фантастичною спорудою – чи то мостом, чи то естакадою, чи то віадуком, пише у своєму блозі на "Новому часі" викладач курсу "Фінанси" Единбурзької бізнес-школи у Східній Європі Іван Компан. Навіть не знаю, як це точно називається. Шестисмугова дорога, у кілька десятків кілометрів, з усією належною інфраструктурою, висіла в повітрі, спираючись на величезні, майже стометрові колони, надійно врізані в скелі.

На мій погляд, людини далекої від будівельного бізнесу, це був інженерний шедевр! Захоплювала не тільки естетика і технічна досконалість потужної споруди, що летить крізь засніжені Альпи і сяє вогнями тисяч автомобілів, які мчать на величезній швидкості. Захоплював рівень управлінської майстерності, що дозволив створити це диво. Тут було все: стратегічне планування, корпоративні фінанси, керування проектами, керування персоналом і далі за списком класичної бізнес-освіти.

Читайте також: Болонська система "по-українськи": мімікрія та відверта маніпуляція

І ось, після декількох кілометрів захвату, в темряві італійської ночі, мені спало на думку: "А уявіть, що якийсь добрий самаритянин дав Україні грошей на будівництво чогось подібного в Карпатах. Ба більше, уявіть, що ці гроші потрапили до чесних будівельників, які не вкрадуть жодної копійки і всю суму витратять за призначенням". Думки, звісно, казкові, але, знаєте, справа була якраз напередодні Різдва, а це саме і є час для чудес і чарівництва. Так ось, якби таке диво, як ви гадаєте, чим би все закінчилося?

А нічим! Навіть із грошима і без крадіжок нічого б ми не зробили. Через одну просту причину – практично не залишилося в нас у країні фахівців, які в змозі реалізувати такі масштабні проекти.

Не хочу коментувати професійні кваліфікації наших будівельників, не фахівець, але якість сучасної забудови в Україні схиляє до думки, що невисокі. Та і хто зараз іде в інженери? Будувати ніхто не хоче, адже всі борються, країну відроджують.

Хто зміг би керувати таким проектом і довести його до кінця? Для цього потрібні сотні фахівців з бізнес-освітою західного рівня, що спеціалізуються в найрізноманітніших галузях. Навіть якщо зібрати всіх, кого випустили українські бізнес-школи за останні роки, і мобілізувати їх для участі у проекті, проблему все одно не розв'язати. Занадто мало цих сучасно освічених людей.

Та Бог із ним, із цим мостом... зрештою, і без нього проживемо, адже лікувати теж нікому. Ну, проведуть тести серед випускників медінституту на профпридатність. Ну, скажуть нам, що 80% чи 90% українських ескулапів є профнепридатними. Теж мені, відкриють таємницю. Хіба ми цієї гіркої правди і без тестів не знаємо? Питання в іншому: лікарі наші що, після тестів, навчаться лікувати? Ні, не навчаться. Просто, організувати перевірку та голосно на всю країну заявити про її результати, продемонструвавши кипучу діяльність, набагато простіше, ніж узятися дійсно реформувати систему медичної освіти.

Читайте також: Як нам стати країною інновацій

Вчити теж нікому. На жаль, у більшості українських шкіл навіть знамениту фразу "Ландон із pе кепітал оф Ґрейт Британ!" вимовити без помилок мало хто зможе.

Українці, реформуймо систему освіти, без демагогії професійних патріотів, по-справжньому, бо скоро не залишиться тих, хто "перемога" зможе написати без помилок.

P. S. Напевно, вам хочеться запитати: "А до чого тут "Особисті фінанси"?" А до того, що якщо з освітою справа так і далі піде, то питання інвестицій в Україні, особистих, інституційних, яких завгодно, буде закрите назавжди.