Ми, звичайно ж, хотіли б почути, аби Дональд Трамп у своїй тронній промові на інавгурації 45-го Президента США сказав: «Я хочу бути Царем землі Божої!» Уся б Україна могутньо гукнула йому у відповідь: «То будь ним! Ти є ним!»

Позаяк тоді, мабуть, ми б почувалися газдами на своєму обійстю. Як старший півень у курнику, Трамп не дав би нікому над будь-ким позбиткуватись. Тоді можна було б очікувати на згасання, затухання агресії Московії проти Україн и, повернення захоплених і анексованих наших територій, відшкодування заподіяних збитків конквістадором. Хоча, як можна компенсувати, до прикладу, вартість життя 10 000 українців, які стали невинними жертвами рашівського людожерства? І навіщо нам, якщо по великому рахунку, той моксель-народець, який пройшов кількарічну обробку імпер-шовіністами і сталіністами, гартом психо-нації, яка вважає, що «русскій в огнє не горіт» і ще щось там подібне у нього найкраще?

Дональд Трамп, як людина, котра все у житті має, яка все уже спробувала, скромно з високого Капітолійського горба проголосив: «Я буду господарем лише на своїй землі і в своїй хаті! Я хочу дбати лише про свій народ».
Що це означає?

Насамперед: Прощай світова жандермерія, Прощай Імперія!

Але чи мислимо це? При світопорядку, коли всі звикли, що без квочки жити не можна. Ось ми понад триста років при першій загрозі бігли під чий подолок? Росії. З кінця 2013-го, з боями і страшенними жертвами, перебралися під дах нібито Європи, але під недремний нагляд США. Хіба ж ми зможемо обійтися без Вікторії Нуланд, без Джо Байдена? Тепер у грозу, куди нам ховатися, під яке крило бігти? Нібито під Європейське. Але яка його надійність буде, коли Великобританія не сьогодні - завтра відходить з ЄС на «творчі хліби», США взялися за мітлу, молоток, цвяхи - наводить лад у своєму домі, виключно у власному городі.

Читайте також: Америка понад усе. Что сказал Трамп Украине

Але головне навіть не це. А хто відтак перебере на себе роль світової Імперії, власне, хто забажає стати всея Землі царем?

У вас уже потерпли ноги, панове, від очевиної відповіді, яка сама собою випливає на моє запитання!?

Тут я всіх вас відсилаю до головного нашого захисника... До пана Степана Полторака. Як наш домашній «скажений пес» учора ввечері він заявив: «Незалежно від допомоги США Україна буде захищатися до кінця» - http://www.pravda.com.ua/news/2017/01/21/7133103/

Погані два останні слова з заголовка у його публікації, - скажу це, як професіонал журналістської справи. Хоча не бачу в цьому ніякої містики. Але, як відомо, надія вмирає останньою. Так що іще, либонь, поживемо...