Соціальна ціна пенсійних реформ не варта втрат, які понесе кожний громадянин. Про це пише у блозі на сайті "Новое время" експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський.

Останнім часом від уряду лунає багато гучних заяв щодо пенсійної реформи. Планується підвищення пенсійного віку до 63 років, збільшення мінімально необхідного страхового стажу до 35 років, ліквідація працюючих пенсіонерів, максимальне обмеження права на дострокові і пільгові пенсії.

На погашення загального дефіциту бюджету Пенсійного фонду у 2017 році затверджено перерахування коштів з державного бюджету в обсязі 141,31 млрд. грн., що складає 50% всіх видатків ПФ. Якщо половина всіх коштів на пенсійні виплати надходить  з держбюджету, постає питання про сенс існування ПФ як позабюджетного фонду соціального страхування.

Читайте також: Сергієнко: Рівень сплати за "комуналку" свідчить - тарифи непідйомні

На жаль, уряд планує вирішити серйозні проблеми дефіциту бюджету ПФ за рахунок громадян пенсійного і передпенсійного віку. Так, замість негайного запровадження комплексної системи 3-рівневого пенсійного забезпечення,  влада йде шляхом механічного підвищення пенсійного віку для чоловіків і жінок до 63 років.

І це при тому, що середня тривалість життя в Україні значно менша ніж у Європейських країнах. Cередня тривалість життя чоловіків в Україні 62 роки. Для порівняння, у Європі - біля 78, у Японії - 80 років.

У цих країнах значно вищий і рівень життя, і якість медичного забезпечення. Та й самі пенсії у них трохи відрізняються від наших: в середньому 620 євро у них проти 46 євро у нас.

За даними USAID, більше 90% населення не підтримують зростання пенсійного віку, проте влада без громадського обговорення намагається запровадити цю реформу до кінця 2017 року. Але парадокс в тому, що механічне підвищення пенсійного віку не вирішує проблеми дефіциту бюджету ПФ. Це лише дає економію до 1,5 мільярдів гривень щороку. 

Проблеми, які виникнуть при підвищенні пенсійного віку, наступні. По-перше, пенсіонери займатимуть робочі місця, на які може бути зарахована молодь, тобто сотні тисяч молодих людей поповнять армію безробітних.

По-друге, зменшаться самі пенсії. Щоб залишитись на робочому місці, люди старшого покоління будуть погоджуватись на будь-яку роботу за мінімальну оплату. Тобто виникне "зарплатний демпінг".

Планується  також збільшення мінімально необхідного страхового стажу з 15 до 35 років.  Проблема в тому, що це зачепить мільйони працівників, оскільки за нинішніх умов важко мати безперервний стаж, особливо у сільській місцевості. Також планується ліквідація виплат працюючим пенсіонерам. Людей фактично поставлять перед вибором: пенсія чи зарплата. І це при тому, що в Україні більше 7 мільйонів пенсіонерів отримують пенсії, менші за прожитковий мінімум, і щоб якось вижити більшість вимушена підзаробляти. 

Читайте також: Шокуюче підвищення тарифів на газ і опалення від Гройсмана не останнє - Павловський

Максимально обмежується право на дострокові і пільгові пенсії  за вислугу років, в разі скорочення штатів, за станом здоров'я, за роботу на шкідливих виробництвах. А ті, хто працює зараз за спрощеною системою оподаткування, зможуть претендувати лише на мінімальну пенсію.

Соціальна ціна пенсійних реформ не варта втрат, які понесе кожний громадянин. Проблеми пенсійного забезпечення в Україні є похідними від проблем неефективної олігархічної економіки, нераціональної структури національного виробництва, де найбільші прибутки приносять застарілі енергоємні галузі. Запровадження сучасних високотехнологічних виробництв дозволить створити нові високооплачувані робочі місця, що суттєво збільшить відрахування до Пенсійного фонду.

До джерел покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду можна віднести:

- зменшення обсягу тіньової економіки, яка наразі перевищує 50%;

- закриття чорних офшорних дір, куди з України витікають щороку мільярди доларів;

- скорочення сумнівних бюджетних програм;

- скорочення бюджетних витрат на утримання президента та його адміністрації, Кабінету міністрів, Верховної Ради та правоохоронних органів. 

Влада нарешті повинна зрозуміти, що гідна пенсія - це не пільга, а святий обов'язок держави стосовно старшого покоління.