Качинський заявляє, що з Бандерою ми у Європу не войдемо.

Представник ООН вимагає від нас заплатити усі соцвиплати на окупованих територіях.

Те, що світ **анувся давно і одразу на всю голову, в принципі, усім відомо.

Деякі спостерігачи (вчора мені у приватних повідомленнях це слушно зауважив міжнародний експерт з Жашківа) вважають, що ми вимушені дослуховуватись **анутого світу, бо ми слабкі, тож без їх грошей не протягнемо.

Але, проблемка полягає у тому, що **анутий світ хоче інсталювати у нас ті самі принципи, які зробили його **анутим і призвели до сьогоднішнього ніцого стану: зо всіма цими біженцями, Алепо, і занепаданням перед буратинкою Путіним, якого не лише Україна, а вже і Бацька має на...увазі.

Читайте также: Новогодние ужасы Лукашенко

І ми намагаємось ці принципи слухняно інсталювати, не тому, що у нас грошей нема, а тому, що у нас нема власних принципів.

Це - єдина і справжня причина.

Коли Україна їх інсталює, світ вже на цю фігню перехворіє (God save Tramp!), і ми знову будемо його доганяти, розібрані, знекровлені, ібануті.

Тож, навіщо?

Але у мене є добра новина для вас:

- ще один експерт з Закарпаття пише мені, що цей рік стане роком одужання нації і розуміння нею, що у України нема і не може бути інших принципів, більш значущих, ніж власні, українські інтереси.

Вони ж мають нахабство диктувати нам, що є для нас є добрим і поганим, лише тому, що самі давно втратили почуття доброго і поганого (яке, коли працює нормально, не вітає вказівки іншим народам, як саме їм закінчувати життя історичним самогубством).

І ще тому, що поки що ми їм, за власною наївністю, це дозволяємо.

У принципі, ми робимо лише одну постійну помилку у зовнішних відносинах:

- всерйоз вважаємо, що хтось у світі дійсно краще нас знає, що нам потрібно.

Але, Авдіівка показала, що наша дурість та наївність потроху відходить.

Бач, скоро взагалі почнемо гаркати та одразу ставити "радників" на місце.

І тоді - піде.

Світ, він дуже інертний: ким назовуть, до того і звикають.

25 років вони звикали, що ми - ніхто, додаток до алкаша Єльціна та плохіша Володі.

Читайте також: Крымский позор и дальновидность Ельцина

Зараз йому доводиться звикати до іншого.

Світ, звісно, опирається зміні звичок, але доведеться звикнути.

Або зникнути.

І як слушно додає Константин Савченко:

- хай краще звикають, що українці йобнуті, що з ними треба дуже ніжно, бо можуть щось комусь ухерачить з гарячой руки.

Усе, ми виплакали приречені сльози на втіху світові.

Авдіївка стала переламом. Більше немає українців-жертв.

Будемо бити, і бити сильно.

Нація скучила за старою, доброю Україною - страшною для своїх ворогів.

- Тож, вітаємо її.

Знов.