Колишній депутат Держдуми РФ Денис Вороненков, що голосував за анексію Криму, отримав українське громадянство, нагадує у своєму блозі на "Новому часі" журналістка Христина Бердинських. Про це стало відомо кілька днів тому. Нібито він володіє цінною інформацією і готовий дати свідчення, які доводять держзраду Віктора Януковича. Знаєте, що мене обурює в цій ситуації? Навіть не те, що йому видали український паспорт (раптом у суді він підірве інформаційну бомбу, й ця угода з екс-депутатом того варта). Мене обурює інше. Вороненков вважає, що всі навколо ідіоти, а він – чистий розум. Прочитала його інтерв'ю на "Цензорі", подивилася ефір на "Громадському". Зверхня брехня.

В інтерв'ю "Цензору" колишній депутат фракції комуністів каже, що не голосував за анексію Криму, проголосувала його картка. В інтерв'ю ж "Громадському" він починає виправдовуватися, що, знаючи проблеми, які йому інкримінувала російська влада з 2013 року, Вороненков зважував при голосуванні, що вирішить його голос: "Якщо я скажу, що я думаю, що я отримаю? Отримаю те, що буде розтоптана моя сім'я – нічим не погребують". У цю мить телеглядач, напевно, повинен умитися слізьми співчуття до російського політика, забути про анексію Криму, про війну і 10 тисяч загиблих на сході України. Треба також пожаліти й помічника Путіна Владислава Суркова. Адже, за словами Вороненкова, він теж був категорично проти анексії Криму. "Він же розумна людина", – пояснює екс-депутат і додає, що рішення щодо анексії було прийнято одноосібно. Всі нормальні люди були проти.

Читайте також: Казус Вороненкова: як друг Суркова став "українцем"

Бідний Сурков! Бідний Вороненков! Бідна його дружина – депутатка "Единой России" Марія Максакова. Уявляю, які муки і страждання відчувала вона 2015 року на власному весіллі. Нареченій довелося співати в дуеті з головою Держдуми Сергієм Наришкіним (зараз він голова Служби зовнішньої розвідки РФ) і слухати "народного артиста "ДНР", героя "республіки" Йосипа Кобзона з його привітаннями та піснями. "Ситуація в Росії – як у нацистській Німеччині" (цитата з інтерв'ю на "Цензорі"), – напевно, думав тоді її чоловік, закушуючи креветками з ікрою і перепілками. "Не хочу жити у брехні і лицемірстві", – можливо, саме цей уривок з інтерв'ю закрався тоді йому в думки. Цікаво, до тієї миті він уже пошкодував, що привітав читачів твітера зі створенням "Новоросії"? Чи, може, Вороненков повторював про себе нинішні слова: "Війна – це біда. Українці повинні проявити максимум сили волі. Будуть жертви, але потрібно відстояти свою територію".

У 2016-му році Вороненков балотувався в Думу. Вибори влада сфальсифікувала, говорить він. У вересні опозиціонер, що вміло шифрувався, не пройшов до парламенту. Тут знову треба було б пустити сльозу. Адже, напевно, потрапивши знову в парламент, колишній член фракції комуністів заявив би, що виступає проти анексії, війни, Путіна і що він мовчав усі ці роки тільки через родину. А ось тут можна голосно сміятися.

У жовтні, тобто через кілька тижнів після виборів, він виїхав із Росії. Хоча інтерв'ю на "Громадському" новий прихильник українських націоналістів, почав із того, що не втік із РФ: "Хлопці, який я втікач?". Вороненков просто переїхав жити туди, куди йому подобається, і де ніяких кримінальних справ проти нього немає. "Всім керує ФСБ. Я вважав, що треба пробувати цьому протистояти – на жаль, переоцінив свої можливості і масштаб проблеми", – розповідає людина, яка може вільно пересуватися всюди і просто поміняла місце проживання.

Втік, поміняв, яка різниця. Сьогодні вигідно тут, завтра там, мотиви зрозумілі, навіщо тільки розповідати нам цю пишномовну нісенітницю і розмірковувати про війну? Йому б заткнутися в цій ситуації, радіти мовчки паспорту і насолоджуватися життям у Києві. Але ні. Виявляється, Вороненков збирається ділитися з Україною своїм державним досвідом. Цікаво яким? Як кнопкодавити у парламенті під час ключових голосувань? За нього ж щодо Криму нібито голосувала його картка, а не він сам. Чи як при скромних доходах жити на широку ногу й накопичувати майно та машини?

У нас таких фахівців хоч греблю гати! Писати енциклопедії можна. Чи співавтор законопроекту про обмеження частки зарубіжних акціонерів у капіталі власності ЗМІ розповість, як краще обмежувати свободу слова в Україні?

Читайте також: Втеча з корабля, що тоне, або Як екс-депутат Держдуми опинився в Україні

Є ще одна кумедна дрібниця, що показує, як далекий від сучасного світу молодий 45-річний політик. Влітку 2016-го Вороненков просив голову ФСБ, організації, яка його ж переслідує, заборонити покемонів у Росії. Він вважає, що гра Pokemon GO є "продуктом, розробленим спецслужбами США з метою безперервної розвідувальної діяльності".

Зараз Вороненков може розповідати все, що завгодно, ненавидіти "Опозиційний блок", захищати націоналістів, але анексія Криму та війна на сході України, що прийшла за нею, – персональна відповідальність кожного депутата Держдуми РФ. Політичне боягузтво і нікчемність не можна виправдати обставинами. Зрозуміло ж, що цей продукт Держдуми РФ застарів, не придатний більше до застосування, а тільки до використання в певних цілях. Якщо цього не розуміє наш новий співвітчизник Вороненков, то нехай зрозуміє хоча б влада. У будь-якому випадку, отримання ним українського паспорта не має нічого спільного з повагою, прощенням або співчуттям.