Намагаюся як науковець відсторонено спостерігати за болісним, важким і повільним, уже восьмим за останні тисячоліття відродженням України.

Трипільці, скіфи, сармати, готи, анти, русини. козаки, і нинішні українці. Однак погано виходить. Всі вони в мені сидять, ці різні назви українців впродовж тисячоліть..

Читайте також:  Чи була, чи є і чи буде революція в Україні?

Їх попіл стукає в моє серце. Всі вони мої пращури. Їхні гени стугонять в моїх артеріях і венах. Будять не лише мою думку, але й совість.

Як науковець знаю, що це чергове відродження нації на найкращій для життя і господарської діяльності землі світу. Розумію, що цей шлях важкий і тернистий.

Але як громадянин дивуюся, чому на найбагатшій на всі види ресурсів землі Європи ми є найбіднішою в цій частині світу нацією. Чому ми продаємося як останні Іуди за 30 срібняків нашим відвертим ворогам, які останні століття робили все для нашого фізичного знищення.

Чому наше національне багатство у нас на очах розкрадається і вивозиться за кордон? І це про постійному зростанні кількості "антикорупційних" державних органів. Чому ми терпимі до корупціонерів і зрадників?

У нас викликає щире здивування, чому це у США звільняють з роботи високопосадовців за приховання контактів з російськими громадянами. У них же немає війни з Московією. Московити на території США ж не вбивають і не калічать американців. Чому вони так вчиняють? Що вони розуміють такого, що нам невідомо, хоча хто в світі більше постраждав від постійних геноцидів московитів?

Читайте також: Ми зараз наодинці проти цілого світу - Дацюк

У нас вже все до навпаки. У нас вони не убивці і агресори, а торговельні партнери. Права рука не відає, що робить ліва...

І щоб було у нас, якби ми почали хоча б виганяти з роботи за всі види контактів з агресором? Хто б залишився в парламенті, АП, кабміні?

Ми б залишилися без цілих сфер діяльності. Але від цього ефективність суспільства і його прогрес лише б прискорилися.

Ми не поважаємо самі себе, але вимагаємо такої поваги від інших. Торгівля з агресором - це ознака крайньої неповаги до себе і до тих країн, які нас підтримують, втрачаючи на цьому. І дивлячись на діяльність "нашої" влади і її пропагандистів сподіватися на якісь позитивні зміни до їх перезавантаження не варто.

Дуже схоже, що це вже чітко усвідомила і нова американська адміністрація...