Липа ще не зацвіла, а вже уродила: аргументи "проти" дострокового розпуску парламенту суцільно липові. А "за" –  натуральні.

Поточне скликання дна ще не сягнуло, але підгрібає. У грудні КМІС відрейтингував 12 соціальних інституцій України: від церкви (довіра 56.7%) до парламенту (довіра 5.3%). Парламент орган не тільки законодавчий, а й представницький. І кого ж він наразі представляє?

А за співвідношенням довіра-недовіра з результатом – 76.8 наш парламент поступився навіть російським ЗМІ (-73.9)! Майнула грішна думка: чи не здати його в оренду росіянам?

З таким балансом наш всенародний баласт мав би сором'язливо вибачитись та й піти з миром. Куди там!

Поганий той солдат, який не хоче стати генералом –  поганий той депутат, який не хоче залишитись депутатом. А ще гірший той, який чіпляється за мандат наче воша за кожуха.

Та ось парадокс: цій Верховній Раді майже всі недовіряють, а за перевибори лиш близько половини. Звідки ножиці?

У загальному вимірі, люди бояться щоб не стало ще гірше. Спасибі владо: 25-тиліття "реформ" наче лихоліття –  вкарбувало у свідомість знак рівності між "змінами" й "лихом".

Граючи на породжених нею ж страхах, влада й підкидає жахливчики. Як аргументи проти позачергових виборів. Типові розглянемо.

Липові аргументи або Золоті соломинки

1. "Вибори невчасні, бо йде війна"

Погодимось, війна час не кращий, та основний закид цьому скликанню якраз і полягає у його невідповідності вимогам воєнного часу. Це –  щодо доцільності перевиборів. 

Тепер щодо можливості. Це в окупованих ОРДЛО і Криму вибори неможливі, а на підконтрольній нам території чого ж ні?

З таким підходом Ізраїль мав би не провести жодних виборів за всі 70 років свого існування. А вони регулярні, чергові і позачергові. З високими демократичними стандартами.

Пригадаймо і свій недавній досвід. Ні весною 2014-го, ні тодішньою осінню краще не було. Між тим, відбулись і президентські, і парламентські вибори. Позачергові, до слова.

І ніхто, ні в Україні ні в світі, не ставить під сумнів отримані на них мандати. Як і мандати, отримані на пізніших місцевих виборах.
Тож це не аргумент –  бумеранг. Така само, як і наступний.

2. "Владі ніколи займатись виборами, справ по горло"

Виборче законодавство не передбачає участі органів державної влади і місцевого самоврядування у виборах. Організовують і проводять їх виборчі комісії.

Хто поєднує вибори і владу, тим самим засвідчує "адміністративний ресурс" – евфемізм для зловживання владою. Краще б не нагадували, що під час виборів адміністрації усіх рівнів перетворюються на виборчі штаби. 

Логічний висновок з цього не відкладення перезрілих виборів, а прохання до громадських активістів встановити щільний моніторинг адмінресурсу.

3. "Зараз є хоч якась демократична більшість, а то прийде Опоблок"

Ні демократичної і ніякої іншої постійної більшості, передбаченої ст. 83 Конституції, наразі немає. Творять коаліцію БПП –  140 н.д. і НФ –  81 н. д.. Творять довго й безуспішно: 221 потенційний коаліціянт, замість мінімально необхідних 226.

До речі, майже річна відсутність коаліції є достатньою підставою для розпуску парламенту (п.1 ч.2 ст. 90 Конституції). І якщо президент правом розпуску не користається, то тим самим перебирає на себе усю відповідальність за подальше існування такого парламенту.

Для вирішення кон'юнктурних питань час від часу збігається ситуативна більшість. Це ремікс кучмізму, як і личить копії ще гірший за оригінал. За такою методою і розтаскали Україну, розплачуюсь за голоси національним надбанням.

Примітка. Розкрадали й інакше, але й цей спосіб задніх не пас. І не пасе.

Що ж до Опоблоку, то пугало підмальоване: він не переможе, хоч і підростає. То доки терпіти парламент від діянь якого посилюється антидержавна опозиція? Доки не настане ремікс-2010?

Однак, зерно правди у цьому аргументі є: найвищі шанси на дострокових виборах дійсно має опозиція, але не проросійська, а патріотична, насамперед, "Батьківщина". Через це влада перевиборів жахається, але прямо не каже, бо така перспектива виборців не лякає.

4. "Новий виборчий закон не прийнято, а за старим –  залишиться стара Верховна Рада"

Неспроможність за два з лишком роки ухвалити нормальний виборчий закон є аргументом "за", а не "проти" розгону ради. Аргументом подвійним, бо хоч закону і нема, законопроектів аж три. Два з них, від "Батьківщини" №1068-1  та В. Чумака і Ко №1068-2, куди кращі за діючий закон. А покриваються вони пилюкою вже понад два роки. Тож парламентська неспроможність обтяжується саботажем.

Що ж до перемін, то, дійсно, за старим законом значною мірою залишиться старий парламент. Сутнісно. Бо як Регламент –  дресс-код парламенту, так виборчий закон – дресс-код суспільства: як обираємо, так і живемо.

Але персонально багато нинішніх стануть минувшими, та й ті, що в підсумку залишаться, далеко не всі заздалегідь впевнені. І розкошелитись доведеться. Їх це лякає, нас –  не дуже.

Читайте також: "Наявність можливості вибору для громадян не може бути обмежена небажанням політиків бути необраними", – Бала

Порадіємо хоч подумки, і уявимо, що лелеки принесли нам якісний виборчий закон. Хто ж не розуміє, що позачергові вибори тоді неминучі? Звідси й ідіосинкразія народних обранців на словосполучення "новий виборчий закон". Звідси й саботаж.

Усі підстави є, що ж перевиборів нема?

Підстав для дострокових виборів парламенту з надлишком: від юридичних і нацбезпеки до етичних і моральних. "А Васька слухає, та їсть".

А обжирається в голодній країні він тому, що країна дозволяє. Зокрема, суспільний тиск за перевибори значно менший, ніж мав би бути від числа їхніх прихильників.

А число цих прихильників значно менше від числа невдоволених парламентом. Не в останню чергу й через локшину для електорату: систему дезінформації та фейкової аргументації. Тож і сподіваються доповзти до кінця каденції й переповзти в наступну.

Це їхній сценарій. А наш досвід показує, що коли добре тиснути –  можна і дотиснути.

Читайте також: Питання дочасних виборів знову стає головним в українській політиці, –  політолог

А як не вдасться? То так і буде. Підтвердимо давнозвісне: "кожний народ має ту владу, на яку заслуговує".

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO