САМОТНЯ, БОСА, МА.

Вам викладали европейські мови?

Держава це "state" - стан.

Стан чого?

Наших із вами мізків.

Вона існує лише тому, що ми добровільно підтримуємо цей стан.

У мить, коли цей стан перестанемо підтримувати, вона зникне.

Як невдалий шлюб.

Залишки формальностей, що, буває, ще трохи зберігаються, вже нічого не змінюють.

І, зайченята з АП, КМУ та ВРУ, вам доведеться із подивом переконатися, що вам вдалося неможливе:

- українці обрали добровільно відмінити свою державу, аби вона не була вашою власністю.

Що вже не допомогають ніякі "Путін нападе", та "чому ми ніяк не засвоюємо уроки минулого?".

Ви вже перетворили "державу" на негативну цінність. На знаряддя знущання.

Бачте, зайчики, у людей, виявляється, є цінності важливіші, ніж лояльність до системи, що їх знищує, як людей. Їх здоров'я, життя, гідність.

Читайте також: Як тяжко буть державником на Вкраїні милій

Думка, нібито, "держава" є найвищою цінністю для народу, заради якої він готовий нескінченно терпіти потурання інших своїх цінностей та прав, зокрема, права на гідне життя, знищила надмогутній СРСР.

Зараз вона знищує уламки УРСР, у яких ми досі живемо.

Звісно, народ дуже любіть поліцію, навіть, коли вона лупить його кийком по голові за протест проти торгівлі з окупантами.

Він любить їі, навіть, коли поліцію, що здала ворогові українські міста, нагороджують за побиття тих, хто ці міста боронив ціною власного життя.

Любить народ державу, навіть, коли сплачує тарифи, що дорівнюють спільному прибуткові родини, тарифи, які встановлені тими, хто наймає поліцію, щоб вони побили тих, хто протестує проти торгівлі з окупантами, щоб ті, хто наймає, мали змогу вільно торгувати з окупантами.

Але, ось поєднання нагородження за побиття з тарифами, воно вже трошки напружує.

І народ (завжди, жінка), розпочинає думати:

- Може, краще самій?..

Наші тупенькі гавріки, остаточно перетворюючи "державу" на особисту власність, не розуміють, що ні у кого (а тим більше украінця) не має натхнення займатися охороною та розвитком чужої власності.

Справи розвиваються так, що видатна історична мить, у яку народ скаже:

- Коханий, далі я як-небуть сама,

- наближається з третьою астрономічною швидкістю.

Бо є межа злочинам на землі та на небі, яку не можна переступати.

Читайте також: Патріарх Філарет - депутатам: Якщо не буде держави, в якому парламенті ви сидітимете?

Можна роками експлуатувати жінку, бити її, спати з її подругою, хизуватися тим перед іншими, мовляв, "куди вона від мене дінеться у цьому жорстокому світові", але, одного моменту, жінка вирішує - усе.

Вже неважливо, що там далі, так більше не можна.

Хвиля громадської непокори скінчить те, що тут ще називається "державою" у три дні.

Просто тому, що жінка більше не хоче підтримувати цей "союз" станом своєї душі.

Держава, зайчики, у 21 столітті, вже не є найвищою цінністю для людей, особливо, коли вона є чужою власністю та знаряддям знищення їх власності та життя.

А що буде далі, чи впорається жінка з наступними кавалерами, чи відшиє їх - особисто вам буде вже зовсім нецікаво.

Горе тупоумним.