Редакція UAINFO зібрала цікаві історії, відео та акції до Дня людей з синдромом Дауна із соцмереж.

Сьогодні Всесвітній день людей з синдромом Дауна. У ВР вперше за ініціативи МФО " Рівні можливості" та батьків дітей з синдромом Дауна також відбулися важливі акціі. Ми вперше приймали в гостях в парламенті сонячних дітей. Багато депутатів одягли різнокольорові шкарпетки на знак солідарності і підтримки. Впевнена, Україна стане частиною ЄС, коли суспільство буде більш толерантним і дружнім до людей з особливими потребами.

Політики, парламент, уряд зобов'язані створити умови для освіти і працевлаштування людей з особливими потребами. Сьогодні Тарас з Кривого Рогу розповів, що мріє стати барістою, готувати каву. Інші сонячні діти розповідали про своі мріі мати професію, бути флористом, офіціантом, оператором. Вони мають на це право, іх батьки, які скільки сил вкладають в соціалізацію своіх дітей , повинні бути впевненими, що суспільство не викреслює людей з синдромом Дауна з нормального життя. Маємо створити рівні можливості.

Читайте також: Світ очима фотографа з синдромом Дауна. ФОТО

В Украіні продиває більше 15 тисяч людей з синдромом Дауна і щороку народжується більше 400 дітей з такою генетичною аномалією. Я рада, що вперше парламент привернув увагу до проблем іх працевлаштування. Важливо проголосувати відповідний законопроект.

Iryna GERASHCHENKO

Який чудовий ролик про особливих людей з синдромом Дауна! Пригадався випадок, коли в метро побачив хлопчика із цією особливістю. Їхав з мамою. Неймовірно цікавий. Сидить такий у кепчику світлому і окулярах. Років 5-6 (наскільки я можу визначити вік у таких дітей). Це просто диво з якою допитливістю він все розглядав навколо. Поруч сиділа дівчина і читала з телефона. То він ледь не занурився в телефон. Потім перевів погляд на старшого чоловіка, який сидів наступним, і розглядв довго. Подивився на мене, на інших пасажирів. 

Зранку люди особливо метушливі, поспішають на роботу, по зустрічах. А цей хлопчина сидів розслабений і невимушений. Буквально всотував усю інформацію навколо себе. Вивчав зацікавленним допитливим поглядом. 

Нині в житті панують швидкість і поверховість. Брак часу не дає людям заглиблюватися в суть речей. Вихоплюють вершки. І от така здатність людей зосередитися і не відволікатися на зайве в багатьох сферах стане як знахідкою. Навіть у тій же IТ-сфері "сонячні люди" можуть виконувати нескладні задачі. Чи й складні.

Sergii PANCHENKO

У любви тысячи лиц.

Сегодня Международный день человека с синдромом Дауна. Люди во всем мире надевают в этот день разные носки, чтобы поддержать тех, кто родился другим, непохожим на всех. У меня есть только белые носки. Так что я надела кроссовки.

Я надела разные кроссовки в честь того, кто родился в нашей семье 13 лет назад с большой дыркой в сердце и этим незнакомым диагнозом "синдром Дауна". В честь того, кто вырос самым добрым мальчиком на свете. Кто видит в людях только хорошее. Кто всегда хочет обнять тебя и всех девочек называет словом "роскошная"! В честь того, кто никогда не обманет, не обидит и не предаст, потому что состоит только из света. Из любви состоит ко вселенной. Кто никогда не жалуется на жизнь и погоду. Кто никогда не поймет, если вы отвернетесь на улице, если пересадите своих детей в метро. Не поймет, потому что он такой же как вы, только немножко лучше. 

Лёська, мои кроссовки для тебя!

Каждый день мы встречаем десятки людей. Тех, кто отличается от нас, мы боимся. Мы ускоряем шаг, отворачиваемся, притворяемся, что их не существует. 

Пожалуйста, не отводите глаз. Присмотритесь, вы увидите, как красивы эти люди. Сколько искренности в их улыбке, сколько желания быть услышанными, быть понятыми, сколько тепла в их объятии, сколько музыки в их словах. Вы увидите, сколько любви они несут этому миру. Вы увидите однажды и уже никогда не сможете их разлюбить.

Yaroslava GRES

У мене була масажистка Саша, яка їздила в Київ за 70 км на роботу. А вдома її чекала сонячна донечка Маша, яка не ходила до школи, бо в її селищі дітей з синдромом Дауна не брали до школи. Маша поралася з худобою і робила масажи корові, свинкам та собаці. Вона також мріяла стати масажисткою і їздити в далекий Київ на роботу. Мама потроху вчила її масажним хитрощам, хвилювалась за неї та дуже поспішала додому, до своєї Машульки. 

Читайте також: 10 зірок, які довели, що фізична недосконалість робить лише сильнішим

Якось Саша вимушена була заночувати в Києві, бо клієнти буди звечора та зранку іншого дня. Дуже схвильована, стомлена вона довго їхала в негоду додому наступного дня. Коли приїхала, знайшла свою 11 річну Машу згвалтованою та смертельно пораненою вдома. Швидка допомога в село не їхала і Маша вмирала майже годину у неї на руках. А потім почалося щось страшне: односельці приходили вітати її зі смертю дитини, казали, що вона скинула страшний тягар і вже вільна. Її ніхто не втішав і з родичів. Мілиція не знайшла злочинця і в відділку їй відповідали, що вони не можуть витрачати час на мертвих даунів. 

Через рік Саша поставила великий кам'яний хрест на могилі Маши і назавжди поїхала із країни. Вона мені ще декілька разів телефонувала з Італії, розповідала, що життя її привело до родини, де вона доглядала веселу, красиву і щасливу дівчинку із синдромом Дауна. Саша дуже пишалась її успіхами в школі, та вчила її основам масажу.

Наталя ПІДЛІСНА

Когда я была беременна Стефой, то генетик мне сообщил, что я по результатам теста близко подошла к вероятности того, то мой ребенок может быть рожден с синдромом Дауна. Покинув кабинет генетика у меня отказала речь, идти я не могла. Прибежал Денис, поддержал и мы просто ждали результатов УЗИ, в этом случае поделать уже ничего нельзя. Немного придя в себя, я пошла к своему другу, человеку, который всегда слушал и помогал - Игорю Анатольевичу Козловскому. У Игоря Козловского двое сыновей, старший - Святослав, родился с синдромом Дауна, а после несчастного случая Славик прикован к кровати.

Фотография Славика стояла на рабочем столе Игоря Анатольевича. Я рассказывала о своей проблеме, спрашивала, как принять?! Кого винить? Как жить? Игорь Анатольевич рассказал мне какой добрый его сын, как Славка любит классическую музыку, шоколадные конфеты) и свою семью! И как он его любит, и они все нуждаются в поддержке друг друга постоянно! Каждый день Славику нужны деньги на лекарства, специальная кровать, он не может находится в инвалидном кресле.

Игорь Анатольевич меня невероятно поддержал. Сейчас, когда Игорь Анатольевич в плену, мы все его ждем, но Славик ждет и нуждается в нем больше всех! Сьогодні, в Міжнародний день людей з синдромом Дауна, я знову хочу нагадати чому Ігор Козловський залишався в окупованому місті, тому що його прикутий до ліжка син міг не вижити в дорозі! Це неймовірна жертовність! Поверніть батька родині, звільніть Ігоря Козловського.

Олена КАЗАНСЬКА